Елізабет Ґілберт "Їсти, молитися, кохати"

2016-03-04 11:20:16

Переглядів: 4174

http://chytay-ua.com/

Їсти, молитися кохати: роман / Елізабет Ґілберт; переклад з англ. Ярини Винницької. - Львів: Видавництво Старого Лева, 2015. - 416 с.  

Книжка Елізабет Ґілберт "Їсти, молитися, кохати" довгий час залишалося в топах, про неї багато говорили, більше того за нею був знятий художній фільм з Джулією Робертс в головні ролі. Як часто буває в таких випадках читачі поділилися на два табори: одні стверджували, що це розрекламований продукт масової культури і не більше, а по інший бік були фанати, які висловлювали щире захоплення творчістю Ґілберт.

Автор книжки Елізабет Ґілберт – американська письменниця та журналістка. Перше оповідання якої "Пілігрими" в 1993 році опублікував журнал “Esquire”. До того Ґілберт ніде не публікувалася, тому дебют в відомому глянцевому виданні став чудовим стартом для молодої письменниці. Надалі вона працює журналістом в багатьох американських виданнях і робить це доволі успішно. Звичайно, що знаковою подією в творчості письменниці стає роман "Їсти, молитися, кохати". По-перше він є автобіографічним, а по-друге він приносить своїй авторці всесвітню славу.

Вже з назви зрозуміло, що роман ділиться на три частини. Сама книжка має 108 глав, на кожну частину припадає рівно по 36. Точкою відліку для історії стає особиста криза Елізабет Ґілберт. Її перестає влаштовувати спокійне сімейне життя. Вона доволі успішна людина, до своїх 30 років, має цікаву і гарно оплачувану роботу, а головне будеє сім'ю з коханим чоловікок. Однак таке життя швидко втрачає сенс, бо за всіма зовнішніми атрибутами успішності та щастя ховається пустота. Так втрата вищого сенсу приводить до безперервної депресії та великих проблем. На сторінках роману дуже чітко показано, як з'являються такі кризи здавалось би в благополучних умовах "ситого Заходу", українському читачу такі переживання можуть здаватися дивними. Однак і тут можна побачити спільне для всіх людей, і не важлтво де ти живеш, бо людина прагне бути щасливою незалежно від місця свого проживання. Ці відверті історії американської жінки все ж можуть дратувати, дивувати чи то здаватися пустими. Але за цим набором сліз та лабіринтами пробем ховається жива людина XXI ст., і це потрібно побачити. Дивитися не так складно, ми покоління виховане американською кіноіндустрією привчені саме до таких кадрів, які час від часу можна розпізнати в "Їсти, молитися, кохати".

Головна героїня роману – Ліз, вирішує втікати від свого ситого та абсолютно позбавленого сенсу світу, і це втеча через мандрівку своєї мрії. Саме цей факт мене підкупив у книжці найбільше, і змусив задати самому собі питання про ідеальний туристично-терапевтичний маршрут. Елізабет Ґілберт вирушає на цілий рік, по черзі, до Італії, Індії та Індонезії. Італія цілком придатна країна, щоб відпочити за найсмачнішою в світі кухнею, Індія хороший варіант – збагатитися духовно, Індонезія – місце, де можна знайти гармонію.

Те, що письменниця по професії журналіст, відчувається в стилістиці її письма. Зі всією майстерністю вона ділиться з нами хронікою своєї подорожі, день за днем. В деякі моменти книга переходить на особисте, і вона вже читається як щоденник цікавого мандрівника. Мене не так турбували пошуки гармонії та духовний досвід автора, як історія "подорожі життя". В першій частині - "Їсти", яка присвячений Італії, роман став своєрідним путівником по італійській кухні, де можна дізнатися про фірмову римську страву, та де готують найсмачнішу в світі "Маргариту". В першій частині путівник розповідає про італійців, та повен спогадами про американців, та порівнянні одних з іншими. Тут є відповіді чому одні мріють про відпочинок, а інші не здатні і дня провести у відпустці. Загалом кожна частина роману повна таких дрібничок, які роблять читання схожим на віртуальну подорож. "Молитися" - частина роману яка відбувається в Індії, вона наповнена медетацією та духовними роздумами. Хоч вони доволі типові для сучасного західного суспільства, і можуть здаватися поверхневими. Все ж таки - це духовний досвід людини. Історія духовних пошуків Ліз – це своєрідне узагальнення моди на Заході до різних духовних практик Сходу. Тому все в цій частині відповідає духові нашого часу. А третя частина із найбільш інтригуючою назвою "Кохати" переправить нас до «земного раю» – острова Балі. В цій частині ховається найбільша інтрига. Чи віднайде героїня душевні мир та гармонію, яких вона так прагне? Чи зможе зі всім своїм багажем з минулого покохати щиро і по справжньому? Ну, і не обійдеться без цікавих фактів з місця пригоди, тобто казково гарного острова Балі.

Такі книги потрібні, вони гарно читаються в лютому, коли навколо холодно та похмуро. З такою книжкою легко відпочивати та мріяти. Тим більше українське видання дуже гарно оформлене, за це велике спасибі "Видавництву Старого Лева". Дуже добре в потрібен час взяти до рук «Їсти, молитися, кохати». Зрозуміло, що такий роман не ввійде до пантеону великої літератури, але функція такої книжки все ж важлива – дати можливість перепочити після власних пошуків серед велетнів літературного світу. Найголовніше слухати себе, якщо вам кажуть, що не потрібно читати «Їсти, молитися, кохати», бо це масова попсова література, то посміхайтеся у відповідь і знайдіть прекрасне у незвичній мандрівці Елізабет Ґілберт. А від себе додам, що не потрібно їхати для того щоб смачно поїсти до Італії, не варто шукати духовності в Індії, а кохання в Індонезії. Все є поруч, все є у вашому місті. Хоча подорожі – це круто.

Час? – тиждень.

Для кого? – для тих, хто шукає себе.

Місце? – затишна італійська піцерія, індійський ашрам або райський берег острова Балі.

Слідкуйте за нашими найцікавішими публікаціями в соціальних мережах Facebook і ВКонтакті.

Станіслав Бондар

Редактор Читай.ua, мрійник та ідеаліст

Сторінка автора в Facebook

author photo