Володимир Лис "Графиня"

2016-05-27 12:05:26

Переглядів: 1244

http://chytay-ua.com/

Ото вперше сиджу перед компом, хочу вставити своїх пару копійок в літературне житіє, ляпнути два-три словечка про твір, а...а я й не знаю, які в мене про роман враження. От дочитала останні рядочки і сиджу в прострації. Думок наче й купа, а в сукупності - нуль. І не відпускає, зараза. Це не той твір, який можна проковтнути за ніч. Це не той роман, який можна почати читати, знудитись і залишити назавжди. Якщо чесно, я тричі кидала його читати (фу-ти-ну-ти-знову-філософія), а тоді за день-два перетравлювала-передумувала і далі брала до рук книгу. А тоді знову кидала. І знову читала .

Сюжет. Сюжет? Він ото як клубок ниток, що нераз наші бабусі бережливі мотають "на шкарпетки" і "шкода викинути, може ще згодиться" - там і чорні, і сині, і червоні і жовті, і вовняні і ще якісь там нитки - але наміцно зв’язані між собою - і не розірвеш. І от сідаєш ти такий біля бабці та й розмотуєш ті клубки. Здається, синя нитка ось-ось закінчиться і чорна має бути - а ні, синя тягнеться ще дооовго, а тоді несподівано змінюється на жовту. Так і в книзі - ніколи не знаєш, де поміняються між собою "я". Якщо чесно, трохи плуталась поміж "я" персонажів, бо ж всі традиційні автори позначають оті "я" - от вам "я" Василя, а отутечки " я" Марічки. Але де ж Лис традиційний? Ні-ні, в нього всі "я" перемішані, перетерті, перебиті - і піди розберись в тій мішанині. Але напружуєш мізки - і таки розбираєшся. Або кидаєш ту книжку нафіг (див. вище - як, чому і на скільки часу).

Брела-брела я поміж отих "я", і чим далі забродила, тим сильніше хотілось видертись на світ Божий і побачити, чим то ся скінчило. Видерлась, побачила і офігіла. По-перше, запитань додалось більше, ніж відповідей, по-друге, з усіх найімовірніших варіантів закінчення, які я малювала у своїй голові, цей крейзовий навіть у мої "буйнопамєшані мозгі" не заглядав. По-третє, думати про цю книгу, її загадки на логіку і містику я буду думати не один тиждень. Додала вам інтриги? Хі, читайте на здоров’ячко. Аааа, я так і не сказала, про яку книгу говорю. "Графиня" Володимира Лиса.

Слідкуйте за нашими найцікавішими публікаціями в соціальних мережах Facebook і ВКонтакті.

Таня Боярчук

Трошки сама пишу, трішки критикую інших

author photo