Галина Пагутяк "Гіркі землі"

2016-12-24 06:47:34

Переглядів: 1943

http://chytay-ua.com/

Це не розважальна книжка, яка порятує від нудьги "нестерпної легкості буття", й не карколомний детектив, який перевірить на присутність інтуїції, й не фентезі, яке дозволить анфіладами авторської вигадки втекти від самого себе.

"Гіркі землі" – це містерія, жанр визначений самою письменницею, про нас з вами, про життя, яким воно є. Ця книжка пробуджує зі сну наяву, в якому перебуває більшість із нас, що засвідчує сьогоднішня ситуація в Україні.

Взагалі про прозу Галини Пагутяк писати непросто: вона густа та глибока, хоча написана ясною мовою, а не зарозумілою тарабанщиною. Тому читати легко, проте "під водою" схований цілий огром осмислювання нашого з вами українського життя. Чую голоси: й так важко нині, навіщо про сумне й складне. Відповідаю: тому й в халепі сидимо,що в свій час не називали речі своїми іменами та "не було у нас культури говоріння і проговорювання неприємних речей... І це вже працює на рівні колективного несвідомого..." (О.Забужко). Тому, щоб одужати, треба говорити про рани та хвороби.

Це історія про занепад колись славного міста Борислава, Галицької Каліфорнії, втрати містом свого ремесла та обличчя (й таких міст в Україні багато). Про те, як виживали люди з усіх сил в пострадянській Україні (й зараз виживають), намагались вберегти свою сім'ю від злиднів, дотягнутись до рівня - "щоб не гірше від інших", й в цьому гоні за "стандартами" загубили головне ,що в'яже нас в одну сім'ю, в одну родину, в один народ – любов, шанобливість, уміння жити тут і зараз.
Мати посилає свою дочку Лілю зразу ж по закінченні школи на заробітки в Італію. Везе дівчину й влаштовує на чужині на роботу її рідна тітка, хтива й бистра до грошей українська провінціалка. Що довелось пройти й пережити дівчині в Італії – це ще одна табуйована тема в суспільстві: чим доводиться платити за матеріальні статки. Нашим жінкам там, на заробітках за кордоном.
Відчуження в сім'ях, відчуження людей в місті, відчуження людей в країні, виховання без любові, формальні стосунки матері й дочки (також не остання проблема суспільстві); жінка, якою вона повинна бути в сім'ї – каріатидою чи музою; "екзистенція закинутості" в цей світ...

На сторінках містерії зійдуться в одному часі дев'ятнадцятий, двадцятий та двадцять перший вік. Що з того вийде? Відповідь знайдете у книжці.

Окрім містерії "Гіркі землі", під однією обкладинкою друкуються ще п'ять оповідань письменниці. Виокремити хочу надзвичайно світлу та променисту розповідь про тата, маленьку донечку та зірки на небі, це оповідання "Телескоп". На мою думку, в "Телескопі" письменниця дає відповідь на одвічні питання: як треба жити й що є сенсом буття.

Дякую видавництву "Теза" за читабельний шрифт та тепло-рожевий папір,на якому надруковано книжку.

Юлія Таранюк

Палка читачка,що не суперечить правді

author photo