Патрік Несс "Голос монстра"

2017-01-14 22:30:15

Переглядів: 1605

http://chytay-ua.com/

Люди часто брешуть самі собі. Значно частіше, ніж іншим.

Патрік Несс, "Голос монстра"

"Голос монстра" Патріка Несса – містико-фентезійна історія про хлопчика, мати якого помирає від раку. Сюжет не претендує на оригінальність, він доволі поширений і в кіно, і в літературі, і, на жаль, в житті. Але цю книгу, хоч вона і за жанром належить до дитячої літератури, важко назвати просто дитячою.

"Голос монстра" про дитину, але не для дитини, точніше, не лише для дитини. Достатньо глянути на оформлення та ілюстрації, аби стало зрозуміло: перед нами складна, багаторівнева історія, де є багато недоказаного, яка однаково зачепить і дітей, і дорослих. Хоча, дорослих, мабуть, вона змусить задуматися значно більше.

Передісторія

Поява "Голосу монстра" має цікаву і дещо трагічну історію. Її ідею і персонажів придумала британська письменниця Шивон Доуд. Вона обговорювала майбутню книгу з Денісом Джонстоном-Бертом, редактором Walker Books. і навіть підписала контракт з видавництвом. Однак, втілити задумане Доуд не встигла: 21 серпня 2007 року Шивон померла від раку.

Але історії, придуманій письменницею, судилося здобути світове визнання. У Walker Books довірили написання книги іншому своєму автору, Патріку Нессу. На той час Несс вже був доволі відомим письменником в першу чергу завдяки підлітковій трилогії "Прогулянка хаосу". Він не підвів і цього разу. У травні 2011 року світ побачила книга «Голос монстра» з неймовірно атмосферними, незвичними, трохи готичними, трохи схематичними монохромними ілюстраціями Джима Кея.

Несс і Кей вперше зустрілися вже після виходу книги. У 2012 році Несс отримав за неї Медаль Карнегі (Carnegie Medal) як автор кращої дитячої книжки (варто зазначити, що у 2009 році цю нагороду посмертно присудили Шивон Доуд за її останню завершену книгу «Болотне дитя»). Джим Кей в свою чергу отримав Медаль Кейт Гріневей (Kate Greenaway Medal) за кращі ілюстрації до дитячої книги. Такий подвійний тріумф автора і ілюстратора однієї книги в британський дитячій літературі трапився вперше за більш ніж 50 років.

Про що книга?

Батьки 13-річного Конора розлучені. У тата нова сім’я і нова дитина десь у Штатах. Хлопчик живе з хворою на рак матір’ю, яка вже давно бореться з цим страшним діагнозом. Але час проходить, хвороба не відступає, і до Конора починає приходити монстр – тис, що росте на цвинтарі недалеко від його будинку. Це дерево з’являється не лише для того, щоб полякати хлопчика, воно ще й розповідає три історії, запевняючи, що четверту, останню історію, розповість сам Конор. Але попереджає: це має бути правда, інакше монстр проковтне малого.

Складність простоти

Розповідати про складні речі простими словами і короткими реченнями – це завжди важко і вимагає високої авторської майстерності. У Несса вийшло. У невелику книгу він помістив історію, про фінал якої, мабуть, більшість читачів здогадається вже з перших прочитаних сторінок. Однак, навряд чи ця історія стала б настільки відомою і популярною, якби за її оманливою простотою не ховалося щось більше і глибше.

Стосовно "Голосу монстра" цілком доречно говорити про багаторівневість твору. Такі історії звично порівнюють з айсбергами. На поверхні бачимо сумну історію про хлопчика, який не може і не хоче змиритися з думкою про хворобу матері.

А от під водою, точніше, за мереживом друкованих слів ховаються зовсім інші теми і роздуми. Чи можна підготувати себе до смерті близької людини? Як навчитися говорити правду самому собі і чому це має таке величезне значення? Які монстри живуть всередині кожного з нас? Що є більшим егоїзмом: відпустити чи тримати?

Несс ставить багато таких запитань. На деякі з них він дає відповідь, деякі адресує читачеві. Саме тому важко назвати "Голос монстра" лише дитячою книгою. З певного моменту, не завжди помітного для читача, ця історія стає повістю для дорослих, побудованою на притчах, символах та алегоріях.>

Недаремно монстром стає тис, котрий називають деревом безсмертя через надзвичайну довговічність, що в свою чергу асоціюється з мудрістю. Тис символізує як скорботу та печаль, так і силу та магічні властивості. Сама його поява та несподівані історії теж не випадкові. Всі вони певною мірою пов’язані з Конором, є доволі суперечливими і навіть жорстокими і розказуються для того, аби підготувати хлопчика до його останньої, четвертої історії.

Чи зможе він її розповісти? Хто взагалі такий цей тисовий монстр і чому його голос такий важливий? Що породжують біль і страх, які людина ховає всередині? Чи можна назвати Конора егоїстом і через що доводиться пройти хлопчику, аби таки сказати правду? Книга Патріка Несса дає відповіді на ці запитання, а також стала основою для одноіменного фільму, прокат якого в Україні заплановано на лютий цього року.