Ольга Кобилянська "Апостол черні"

2017-05-07 22:55:13

Переглядів: 1187

http://chytay-ua.com/

Нещодавно у стрічці Facebook натрапила на допис однієї пані,що взялась було читати прозу Ольги Кобилянської й кинула, позаяк – нудно й нецікаво.

Пригадалось, як комуністи в радянські часи, затамувавши віддих, із пієтетом, пропагували і в художніх фільмах, і на наукових конференціях, і в екскурсіях для студентів Пушкінськими місцями в Криму російську класику як зразок золотого фонду світової культури, як непохитну висоту думки. У нас же й досі катастрофічно мало говорено у суспільно-інформаційному просторі про НАШУ класику; нема екранізацій, не відчитано на широкий загал історичні контексти умовин з'яви того чи іншого твору українського майстра слова. Й взаємини з національною культурою – хрестоматійно-залікові, а не закорінені в серці. Рецепт же простий від Григорія Сковороди (підслухано в "Очима культури"): "Люби – і будуть твої ".

Щодо нудності. Коли "Апостол черні", останній великий твір Ольги Кобилянської, позбавляє вас сну, що є наймилішим у світі, й до третіх півнів утримує в напрузі, – думаю, це ознака нетривіального твору. Таким і є роман в 2-х томах, який письменниця закінчила 1926 року й назвала повістю. Чи не вперше,а може й вперше, "Апостол черні" друкують в Україні ,якщо не числити видання 1936 року у тоді не радянському Львові, 1984 р. видання у Канаді; 1992 р. часописний друк в "Буковинському журналі" в Чернівцях та першу з'яву у Празі 1926-1928 рр., в журналі "Нова Україна".

Дякую видавництву "Букрек" 2012, Чернівці, за чудовий, ошатний, "правильний" друк книжки. Про роман: водограй думок та відчуттів. Тема оповіді – як не зрадити свій нарід, коли це дуже зискно. Як плекати мрію про власну державу й готуватись до її створення, коли твоя країна подроблена на шматки й входить до різних імперій. Широке епічне полотно життя на Буковині в карколомній життєвій історії трьох поколінь Цезаревичів. Так, це оповідь про три покоління однієї сім'ї – неодмінна умова справжнього роману в світовій літературі, яка відгукнулась в мені спомином роману "Люборацькі" Анатолія Свидницького: та ж тема національної зради й три покоління. Правда, у Свидницького жорстокіше й смутніше, оскільки лещата Речі Посполитої й Московського царства, напевне, були тяжчими в Наддніпрянській Україні від утисків ув Австро-Угорській імперії, до якої належала Буковина до 1918 року.

Що вразило? Інша Ольга Кобилянська:
- головний герой роману – сильний, (ніцшеанська ідея надлюдини залишилась) позитивний мужчина-українець, "апостол меча" – військовий, Юліян Цезаревич;
- ні, сильна жінка-феміністка є, це Ева Альбінська. Вона розкута, вольова, спрагла освіти та інтелектуального лету, що й отримує. Проте зраджує свій рід, перекидається до польської культури, бо народ той розвинутий, втрачає умисно родинні зв'язки й архетипно нагадує першу жінку у світовій міфології – Ліліт, яка була вогненно-повітряна, постійно ширяла в просторі,бо ж нудно на одному місці, й Адам за нею не встигав. На противагу їй – Дора Вальде, сестра Еви в других, також з роду Альбінських, архетипно тяжіє до Єви – другої жінки в світовій міфології, берегині й продовжувачки роду, що не зраджує свій український народ й уособлює світло. Погодьтеся, таке акцентування сил не характерне для Ольги Кобилянської періоду "Царівни";
- м'яким світлом увіходить парох, отець Захарій, правдивий "апостол черні", вірний та мудрий слуга свого народу, який згармонізовує навколо себе український простір на відміну від московського та католицького духовенства в сімейному романі А. Свидницького "Люборацькі";
- й що неабияк здивувало, так це щасливе, обнадійливе завершення роману, щоправда, з невеличкою кассандрівською пересторогою:

"- А Україна?
- Вона є. І як ми самі її не запропастимо, то сповняться слова старого Гердера, що пророчив нам роллю нової Греції, завдяки гарному підсонню, веселій вдачі, музиці та родючій землі." (ст.382)

P.S. В тексті багато висловів,які можна розібрати на цитати.

P.S.P.S. Роман "Апостол черні" опоряджений вступним вияснювально-поетичним словом кандидата філологічних наук Ярослави Мельник, примітками та словником, що додає зручності до читання.

Юлія Таранюк

вчитель, цікавлюся книгами

author photo