Улюблені книги: Олег Чаклун

2017-06-10 23:03:14

Переглядів: 714

http://chytay-ua.com/

Олег Чаклун – один із найзагадковіших сучасних українських дитячих письменників. Лише за останні три роки було видано 12 його книг, деякі з них перевидавалися закордоном. Найбільшою популярністю серед маленьких читачів користуються пригодницькі казки-повісті про Мікробота, маленького робота, який понад усе полюбляє гратися в хованки. Випадково опинившись на нашій планеті, він заводить нових друзів, долає безліч труднощів, бореться з Кам’яним драконом і навіть з галактичним піратом! На сьогодні видавництво «Фонтан казок» презентувало вже три книги про цього маленького героя.

Сам Олег Чаклун любить подорожувати, мріяти та творити справжні дива. А ще він воліє залишатися інкогніто: практично не з’являється на публіці, не публікує власних фото та не розкриває справжнього імені. Однак, автор погодився розповісти Читай.ua про свої улюблені книги і не тільки.

Книга: паперова чи електронна?  Якщо саме книга, то паперова, якщо інформація, то може бути в електронному вигляді.

Книга, з якою асоціюєте себе.  Цікаво, бо зазвичай не асоціював себе з книгою.  Хоча, читаючи, досить часто виникають асоціації стосовно персонажів. Можливо, про себе книжку ще не прочитав.

Книги, котрі читати НЕ будете.  Я не люблю деструктивні книги, які сповнені негативу, якихось знущань, особливо прописаних з маніакальною точністю до деталей… Не буду читати про насилля над дітьми, навіть заради якихось вищих ідеалів. Один з нещодавніх прикладів – «Маша, або Постфашизм» Мельника. Почав читати, але відклав.

Недочитані книги.  Ооо… таких багато. Досить часто не вистачає часу, тому дочитуються зазвичай ті книжки, які по-справжньому чіпляють. З давнього недочитаного – «Капітал» Маркса.

Особистість, котра надихає.  У літературній площині це, мабуть, Умберто Еко та Антуан де Сент-Екзюпері.

Музика, що створює настрій.  Моя музика – це серфінг радіостанціями в машині. Подобається – слухаю, ні – перемикаю на щось інше. Взагалі я всеїдний у цьому сенсі. З української сучасної музики подобається творчість Христини Соловій.

Фільм, що вразив.  Фільми дивитись люблю і намагаюся слідкувати за цим. По-справжньому щось вражає рідко, але буває. Із нещодавнього – «Надновий заповіт» – досить оригінальне саркастичне бачення буття від французів.

Життєве кредо:  Діяти!

 

«Володар перстнів» – класика пригодницького фентезі. Думаю, коментувати щось тут зайве.

«Гаррі Потер» – серія про молодого чарівника зачаровує перш за все новим світом, який створила письменниця. Таких чарівних світів дуже мало, тому хочу відзначити ці книжки.

«Маленький принц» – знову книжка, яку не має сенсу коментувати.

«Ім’я рози» – Умберто Еко варто читати в принципі.

«Алхімік» – єдина книжка Коельо, яка мене захопила свого часу. Натяк на те, що все можливо, й певне розкриття цього, це дуже круто.

«Діалоги» Сенеки в перекладі Андрія Содомори – це дещо! Якщо є бажання помислити, розширити свої рамки, то ця книжка саме те, що треба.

«Безжальна правда про нещадний бізнес. Розбудова бізнесу в умовах невизначеності» Бена Горовіца – книжка від одного зі стовпів венчурного бізнесу в Силіконовій Долині. Хоча досить далеко від наших реалій, але цікаво й корисно про те, як треба напружуватись, аби хоча б чогось досягти.

Насправді гарних книжок багато, можна довго радити. Головне знаходити час на читання)