Улюблені книги: Поліна Кулакова

2017-06-17 12:22:49

Переглядів: 712

http://chytay-ua.com/

Поліна Кулакова – молода українська письменниця з Івано-Франківська, яка працює в жанрі детективного трилеру та горрору. Почала свою творчу діяльність в рамках літературного клубу молодих авторів «Горизонт», створеного при Івано-Франківській НСПУ. Перші прозові твори авторки публікувалися збірнику «Бандероль у Майбутнє» (Івано-Франківськ, 2013 р.,) та альманахах від творчої спілки «Елітер» (Хмельницький, 2012-2014 рр).

Перший роман Поліни «Я пам'ятатиму твоє обличчя» був опублікований влітку 2014 р. в літературній агенції "Discursus", а вже в травні цього року вийшла друком її наступна книга «Корсо». Це психологічний трилер з елементами детективу, який був представлений як новинка до Книжкового Арсеналу 2017.

Поліна Кулакова любить Карпати, тварин, відпочинок на природі та подорожі Україною. Серед буденних клопотів не забуває про художню літературу, адже це для неї найбільше натхнення.

Книга: паперова чи електронна?  Паперова. В мене є електронна «читалка», яка лежить забута й непотрібна десь в столі. На мою думку, в паперових книгах є душа. Окрім цього, мені з електронним форматом гірше вдається поринути в книжковий світ та гірше засвоюється інформація.

Книга, з якою асоціюєте себе:  Мабуть, з тією (чи тими), яку перечитувала багато разів. Це, безумовно, будуть «Джей Ейр» Шарлотти Бронте та «Маленький принц» Антуана  де Сент-Екзюпері.

Книги, котрі читати НЕ будете:  Бульварні жіночі романи. Мене аж дрижаки беруть, коли бачу те чтиво десь на прилавках. Хоча був такий час, коли я їх купувала для своєї бабусі. Те читання добряче відволікало її від тяжкої хвороби та піднімало настрій! Отже, і така література має місце бути.

Недочитані книги:   Недочитую творів, які мене або чимось дратують, або над якими просто засинаю від нудьги. Життя надто коротке, аби витрачати його на нецікаві книги.

Особистість, котра надихає:  Тут просто. Є дві неперевершені жінки! Перш за все це «мама» Гаррі Поттера – Джоан Роулінг. Її творчий шлях сміливо можна назвати «через терен до зірок», та і геніальній уяві пані Роулінг  можу лише позаздрити!

Друга людина, котра мене захоплює, – Табіта Кінг. Це дружина короля жахів Стівена Кінга. В мене немає ні найменшого сумніву, що якби не її підтримка, віра й відданість чоловіку, містер Кінг не досягнув би тих захмарних висот.

Музика, що створює настрій:  Я своєю музикою не ділюся, бо це важкий рок.  Та і взагалі не люблю нав’язувати свій смак комусь іншому. Але раз таке питання, то маю кілька улюблених гуртів, без яких важко уявити мій день. Це Metallica, In Flames та Nightwish.

Фільм, що вразив:  «Зелена миля» за однойменною книгою Стівана Кінга. Свого часу думала, що мене розірве від емоцій. З останніх походів до кінотеатру вийшла під сильним враженням після «Гірких жнив» про часи голодомору… А якщо повертатися до таки улюбленого кіно, то це буде стрічка «Звуки музики» 1965 року.  Я знаю напам’ять майже всі пісні з цього прекрасного мюзиклу!

Життєве кредо:  Доки у мене є Я, у нас все буде добре.

Антуан де Сент-Екзюпері «Маленький принц».  Це книга, яку я б рекомендувала читати всім у дорослому віці. Навряд чи дитина середнього шкільного віку зможе збагнути всю цінність, яку вклав у неї автор. Особисто мене вона щоразу вчить бути  собою, сприймати світ інакше, знаходити світле в темряві і ніколи не віддаватися в журливі руки самотності. «Маленький принц» вчить бачити серцем.

Джоан Роулінг, серія про Гаррі Поттера. Тут без слів. Книги, через які моя мама змушена була писати записки в школу, бо я відмовлялася виходити з дому, доки не дочитаю новий том.

Стівен Кінг «Історія Лізі». Багато хто з шанувальників творчості Кінга не розділяє моє захоплення цією книгою. Ба більше, велика кількість моїх знайомих її не дочитали до кінця. Чому, власне, «Історія Лізі» входить до мого списку улюблених книг? Все просто – це не історія-жахливчик, це радше особиста розповідь автора. Книга про дружину письменника, який загинув, «криваву й казкову легенду про звичайний шлюб» (з анотації). Мені страшенно імпонують думки, які пронизують цей текст. Ідеї відданості, любові, жалоби.

Деніел Кіз «Квіти для Елджернона». Це прекрасна книга! Це просто неймовірна історія, яка залишила в моєму серці значний слід. Пригадую, як я читала її вперше. Це було на роботі у 2015 році (тільки тссс… читанням я займаюся не замість робочого процесу). Так ось, мені доводилося ховатися від колег під робочий стіл, бо моє обличчя було рясно залите сльозами! Про що ж цей роман? Деніел Кіз розповідає про життя двох піддослідних в науковому експерименті з мозком – розумово відсталого чоловіка Чарлі та мишеня Елджернона.

Софія Андрухович «Фелікс Австрія». Філігранно написана історія, яка розгортається на території мого рідного Станіславова (Івано-Франківська) кінця XIX століття. Мова, знайома мені з дитинства від бабусі, цікава історія про жінку з хворобливим бажанням прислуговувати й присвячувати себе іншим. Історія про жінку без коріння, яка чимдуж хотіла стати частинкою родини, отримати від життя свою крихту любові.  А ще це надзвичайно смачна книга, бо там описано доволі багато цікавих страв!

Любко Дереш «Поклоніння Ящірці». Це культова книга моєї юності. У далекому 2006 році, коли я навчалася в старшій школі, ми збиралися з друзями й читали її по колу вголос. Це жорстка історія про підлітків для підлітків (і не лише для  них). Про музику, стосунки, непередбачувані обставини і чорноту людської душі.

Ніл Гейман «Книга кладовища». Саме з цієї книги почалось моє знайомство з сучасним британським письменником. І це, без перебільшення, була захоплива зустріч!  З перших сторінок історія про хлопчика  на ім’я Ніхто, який зростав в прихистку старого кладовища з його колоритними мешканцями, поглинула мене цілком. Це книга для дітей середнього або старшого шкільного віку, але, безумовно, вона буде цікавою і для дорослого читача. Там є все – дружба, моральні цінності, любов, відданість і самотність.

Шарлотта Бронте «Джейн Ейр». Класичний британський роман, який з’явився на світ у 1847 році. Текст межує між жіночою прозою та доволі таки готичним романом. Історія складного життя головної героїні, яка мужньо вистоює проти випробувань, залишаючи в своєму серці місце для жертовної любові. А Едвард Рочестер – мій улюблений чоловічий персонаж в літературі!