Ніл Ферґюсон "Цивілізація"

2017-08-28 23:36:59

Переглядів: 495

http://chytay-ua.com/

Ніл Ферґюсон написав хорошу, цікаву та справді актуальну в наш час книжку. Професору історії Гарвардського університету завжди вдавалося пояснювати складні речі простою мовою. Перелік інтересів Ніла Ферґюсона досить широкий. Будучи хорошим фахівцем зі всесвітньої історії, у своїх книжках особливу увагу він приділяє економічній історії, а також широко висвітлює таке явище, як імперіалізм.

«Цивілізація» побачила світ в 2011 році, а з 2017 року завдяки видавництву «Наш Формат» та перекладу В’ячеслава Циби книжка стала доступна в чудовому українському перекладі. При цьому в оригіналі підзаголовком до назви книжки «Civilization» є The West and the Reset, українські видавці обрали дещо інший, але дуже влучний підзаголовок Як Захід став успішним.

Нашим співвітчизникам, які дуже часто зі скепсисом дивляться у майбутнє власної країни, а також з постійною регулярністю прогнозують крах чи то ЄС, чи навіть США, буде корисно для початку відповісти на питання, яке співзвучне з підзаголовком до назви книжки: а як їм все таки це вдалося? В «Цивілізації» Ферґюсон, власне, і намагається дати відповідь на це питання. Тому вдумливе прочитання цієї книжки дозволить більш зріло оцінити можливості розвитку власної країни, а також з більшим розумінням стежити за тим, що відбувається на Заході.

Іноді видається, що все у світі незмінне. Таким незмінним та очевидним видається домінування Заходу над рештою світу. Як вдало зазначає сам автор книжки, «Захід» - це значно більше, ніж суто географічний термін. Це певний набір цінностей, норм та інституцій, для яких важко встановити певні межі. Важливе глибоке та уважне вивчення уроків історії для того, щоб правильно розуміти сьогодення. Адже розвиток – це довготривалий процес, який може тривати не одне покоління, і плавним його ніяк не назвеш. Однак, якщо повернутися у відправну точку, коли Захід лише починав наздоганяти більш розвинені цивілізації Сходу, то можна зробити певні висновки щодо причин такого успіху.

Півтисячоліття тому, 1500 року, найбільшим мегаполісом світу був Пекін з населенням 600-700 тисяч. В той самий час до десяти найбільших міст світу з Європи потрапив лише Париж, де проживало близько 200 тисяч людей. За свідченнями Томаса Гоббса, в його час, життя в Англії було «самотнім, бідним, безпросвітним, тупим і коротким» (с. 60). Отже, за 500 років, Західна цивілізація зуміла випередити решту світу, змінивши status quo на власну користь. В своїй книзі Ніл Ферґюсон намагається дати відповідь, чому так сталося.    

Автор не просто говорить про певні закономірності, що дозволили Заходу зайняти домінуюче положення. Ферґюсон чітко називає те, завдяки чому Захід почав панувати над світом. Ключем до його домінування стали шість «убивчих застосунків». Ось вони: конкуренція, наукова революція, верховенство права, сучасна медицина, суспільство споживання та етика праці.  Кожен з них був важливим в поступовому розвитку та становленні сучасної цивілізації, саме їх бракувало Решті світу, яка відстала від Заходу.  

Чудовим прикладом впливу цих «застосунків» може слугувати історія колонізації обох Америк. Обидва континенти однаково стали величезним простором можливостей для колонізаторів. Однак Північна Америка змогла випередити Південну в розвитку. Ось як сам автор «Цивілізації» коротко прояснив ці відмінності: Північна Америка стала заможнішою за Південну Америку лише тому, що британська модель широко розподілених прав на приватну власність і демократія спрацювали краще, ніж іспанська модель концентрованого багатства та авторитаризму.  

На думку Ніла Ферґюсона кожна цивілізація – це надзвичайно складна адаптивна система. Ця система напряму залежить від того, наскільки її складові вірять у власну життєздатність. Тобто, щоб стати успішними, потрібно в це вірити. Історія доводить, що цілком можливо подолати шлях від безнадії до успіху. Так, цей шлях не простий, але він вартий того, щоб його пройти.

Книжка зручно поділена на частини, в кожній з яких аналізується конкретний «вбивчий застосунок». В кожній частині автор аналізує причини успіхи однієї із Західних країн: Британії, Франції, Німеччини, США. Разом з тим він детально подає причини, чому загальмували Китай, Туреччина, Південна Америка та арабські країни.      

Хтось може заперечити, що Захід не може слугувати взірцем для наслідування, адже має багато вад. Ферґюсон не ідеалізує нинішню Західну цивілізацію. Більше того, він сміливо вказує на її недоліки. З одного боку він визнає, що споживацтво звело людство до одноманітності, а з іншого каже, що споживання змогло стати рушієм для економічного зростання та розвитку. Дуже часто в сучасному світі перемагають символи. Таким символом свободи та Західного світу, в свій час, стали джинси, одночасно їхня відсутність стала одним з символів занепаду СРСР.

Велика кількість цікавих фактів та вміння співставляти протилежності роблять цю книжку цікавою у прочитанні. Вам точно знадобиться олівець для того, щоб постійно виділяти влучні цитати та вдало підібрані факти. Мабуть найважливішим нагадуванням Ферґюсона для читача є те, що цивілізації, якими б могутніми та стабільними не здавалися, можуть в дуже короткий термін зазнати абсолютного краху. Давній Рим занепав протягом 50 років, а це термін життя лише одного покоління. 1985 року мало хто міг уявити, що не стане Радянського Союзу. Однак дуже важко передбачити, коли і яка цивілізація перестане існувати. Тож живучи в перемінному і нестабільному світі, варто намагатися вміло і з користю використовувати «застосунки», які протягом століть були напрацьовані Заходом. Адже вони більше не є винятково надбаннями західного світу, оскільки кожна країна може «завантажити» їх для себе. Тому наше майбутнє залежить лише від нас.  

Станіслав Бондар

Редактор Читай.ua, мрійник та ідеаліст

Сторінка автора в Facebook

author photo