Добірка з книжки Василя Карп’юка «Глінтвейн дорогою на Говерлу»

2017-09-14 14:03:41

Переглядів: 172

http://chytay-ua.com/

«Глінтвейн дорогою на Говерлу» — це дуже спокійна і розважлива поетична книжка, в якій усе знає своє місце і свій час. Її композиція чітка і виразна, і чотири частини збірки — «серце», «думки», «душа» і «гори» — це не просто маркери, які тематично структурують книжку, а радше пріоритети, на яких будується мала приватна авторова життєва філософія, оправлена в поетичну форму.

Любов, думання про світ, стосунки з Богом і життя серед гір — це основні вектори, які визначають траєкторію письма. А наявність цих чотирьох речей на щодень — любові, думання, віри і життя у своїй малій батьківщині — як видно з погідних інтонацій віршів, і є тим, що робить людину щасливою.

***

смажена картопля із оселедцем смакує добре. 

зараз вже можна їсти не те що оселедець, а й цибулю. 

вдосталь заправив нею картоплю і додав до риби. 

свіжий хліб тепло кусається і дає добрий смак. 

я от до чого веду. сьогодні п’ятниця, себто 

не скоромний день, а пісних харчів у холодильнику 

не вельми, лиш оселедець, тож, коли вертався з роботи, 

думав, чого б то поїсти, аби не голодний і не дихав 

рибою. 

потім мав намір іти на побачення. ми ж домовлялися, 

що після роботи перетелефонуємо. хто саме це зробить,

не уточнювали, але подумалось, що буде природніше, 

коли це зроблю я. перед самою хатою набрав 

твій номер, а ти сказала, що втомлена. і в мене було 

двояке відчуття. з одного боку, могли би гарно 

погуляти. з іншого — зараз смакую смажену 

картоплю з оселедцем. ба більше, з цибулею.

 

березневі (прикметник)

1

сніг дає можливість підсніжникам не бути сиротами. 

Пітер Хеґ запитує: 

як можна покинути свою дитину? 

він каже: якщо людина хоч раз відчувала любов, 

вона ніколи не потоне. ця любов її триматиме.

немовлята схожі на свіжі яблука. на білий налив. 

а потім люди з’їдають яблука,

і немовлята стають людьми. 

бо спочатку дитина сповнена світла і сонця. 

у ній нуртує доброта і невинність, незайманість. 

а з часом ту незайманість суспільство обгризає, 

і лишаються качани.

 

2

Яків Михайлюк — головний персонаж 

«Записок кирпатого Мефістофеля» Винниченка. 

покидьок, яких ще треба пошукати. 

чи не всі його жінки — нещасні. 

і жодного виправдання бути не може, а все ж.

 

кожна із них має спогад прекрасного кохання, 

який спочатку вбиває, а відтак безкінечно підживлює.

а ти ще ремствуєш, що в моєму ліжку крихти.

 

***

вчора був перший грім

а я забув покласти камінь на голову

і зараз болить голова

але зовсім трохи

майже не болить 

майже не голова

зате добре всіх вас чую

лиш не знаю усіх ваших пташиних імен

може називатиму людськими?

тебе

що так голосно співаєш у яблуневому цвіту

назву Оксаною

а тебе

що їси крихти булки з моєї долоні — 

Софією

***

я просто живу на цій станції.

для тебе вона — лише «перебути» й рухатись далі.

для тебе це не життя, а марнування часу, а для мене — 

життя сповна.

ти тут вже яку хвилину. вже скільки розмов позаду,

від яких мені добре, а ти все поглядаєш на годинник.

ти думаєш, життя розпочнеться лише з прибуттям потяга

в якусь кінцеву точку. аж тоді, коли вийдеш з вагона.

але ж ти ще в нього не зайшла. потяг затримується.

його взагалі не існує.

 

***

шорти футболка і сандалі на босу ногу

на термометрі двадцять дев’ять

це ж так прекрасно!

я ще відкрив балкон щоб пересвідчитися

але температура на балконі

не погоджувалася з термометром

ну її!

вона нічого не розуміє!

я вибіг на вулицю й одразу відчув вітер

досить прохолодний

і перехожі тепліше вдягнуті. Зануди

так

тепер усвідомлюю що термометр нагрівся

від прямих сонячних променів

і двадцяти дев’яти нема навіть дев’ятнадцяти

але ви нічого не розумієте

я просто хочу вірити в тепло!

 

Олегові Лишезі

відходить бородатий поет

каже дочка, що він святий

каже сестра, що святий і усміхнений

рисочки зморшок в кутиках очей —

чи вони були?

сором’язливий усміх і наче вибачання:

я пливу, я весь час пливу

пішов святому Миколаєві на поміч

бо де б він міг прислужитися

як не в святого Миколая?

Редакція Читай.ua

Редакція сайту Читай.ua

author photo