Стефан Цвейг "Марія Стюарт"

2017-11-28 14:17:58

Переглядів: 347

http://chytay-ua.com/

Що ви знаєте про Марію Стюарт? Особисто я до прочитання однойменного роману Стефана Цвейга знала лише те, що вона була королевою Шотландії, католичкою, правила десь у XVI столітті, провела багато років в ув’язненні, після чого була страчена за наказом Єлизавети І, а її син Яків успадкував не лише шотландський, але й англійський престол. Та в школі насправді багато і не розповідають. Коли народився, з ким одружився, коли помер, скільки років правив, в яких війнах брав участь, яку вів політику, хто був наступником – оце здебільшого і вся інформація про історичні постаті, яку нам подають на блюдці шкільної програми. Але у Цвейга все не так. Він не описує історію, він розповідає про долю, і долю не просто королеви, а гордої і пристрасної жінки.

Стефан Цвейг не прагне вивалити на голову читача мішок історичних подробиць. Для нього головне – дати уявлення про особистість, залізти в її душу, думки і витягти звідти найпотаємніше, найсокровенніше, найінтимніше. В 300 сторінок тексту він вкладає дитячий сміх і юнацьку безтурботність, відчайдушність королеви і нерозсудливість закоханої жінки, надію приреченої вигнанки і незламність засудженої до страти. Мрії, прагнення, радість, кохання, пристрасть, віра, сумніви, відчай, біль, розчарування, зрада – усе це було в житті Марії Шотландської і знайшло своє відображення у романі Стефана Цвейга.

Під пером цього митця слова застиглий портрет привида минулого оживає. За ім’ям і титулом ми бачимо насамперед людину, яка, йдучи за бажанням бути щасливою і коханою, потрапила у пастку долі. Марія ладна була своє життя покласти на вівтар кохання, віддавала своїм чоловікам усе: себе, владу, титули, статки, не зважаючи на загальні осуд і обурення. А натомість отримувала лише ножі в спину. Хоча й сама вона була не святою. Багатьма нечестивими вчинками заплямоване її життя. Вона зробила чимало помилок, часом сумніваючись, часом розкаюючись, а часом навіть не усвідомлюючи їх. Але остаточно згубили шотландську королеву завжди вірні їй пристрасність і гордість. Саме вони, тримаючи Марію Стюарт міцно за руку все життя королеви, врешті решт привели її на ешафот.

Як ви, мабуть, зрозуміли, у цій книзі ми прослідковуємо історію життя Марії Стюарт від її народження до самої смерті. Але найбільшу увагу, слід зазначити, автор приділяє її молодим рокам – часу найбільшого духовного піднесення, пристрасності і запалу королеви. І все тому, що Цвейг вважає (і в тому є зерно істини), що в прожитому житті людини в рахунок ідуть лише напружені, хвилюючі моменти, і єдино в них і через них піддається воно вірному опису. До речі, описи у нього просто казкові. Він майстерно володіє словом. Таку красиву мову нечасто зустрінеш. Здається, наче кожному реченню автор намагається надати витонченості. І ти смакуєш його текст з неабияким апетитом, постійно бажаючи добавки.

Слід зазначити, що автор при роботі над твором керується не голою уявою. Життя в образ Марії Стюарт він вдихає, послуговуючись офіційними документами, листами, що написані королевою чи адресовані їй, складеними нею віршами, спогадами сучасників Марії. Звісно, щось він додає і від себе, адже це романізована біографія. Та й достеменно скласти портрет людини, яка жила багато століть тому, не допоможуть, мабуть, жодні джерела. Але, мені здається, у Цвейга добре вийшло оживити цю далеку у часі постать і зробити читання її біографії цікавим і пізнавальним одночасно.