Підсумки 2017 року або гортаючи сторінки великого роману

2017-12-31 13:45:53

Переглядів: 635

http://chytay-ua.com/

В кінці року прийнято підбивати підсумки. Тож і мені захотілося поділитися певними враженнями про те, яким був 2017-ий. Впевнений, що точнішу оцінку йому зможе поставити лише час. Ми ж, котрі слідкуємо за перебігом поточних подій, можемо лише вловлювати тенденції.

Важливою рисою нашого часу є швидкоплинна зміна трендів, тож стежити за ними стає все важче. Чітким індикатором, який демонструє пульс епохи, є рейтинг найбільш популярних відео на Ютуб. Зі швидким розвитком інформаційних технологій цей сервіс для перегляду відео починає витісняти традиційне телебачення. Звичайно, найшвидше на нові сервіси переходить молоде покоління. Однак, знайомство з рейтингом найпопулярніших відео змушує замислитися, чи дійсно цей індикатор говорить щось про наш час та про те, куди ми йдемо. Чи варто бити на сполох від того, які відео переглядають українці та й в решті решт наші співмешканці на планеті Земля?

Крім значних переваг, які надають нам сучасні цифрові технології, відбувається знецінення інформації. Вже не потрібно годинами сидіти в бібліотеці, щоб знайти необхідну інформацію. Достатньо зробити запит в пошуковій системі. Перевантаження інформацією дезорієнтує, з року в рік все важче відрізнити правду від фейку, а корисний матеріал від інформаційного сміття. Інтенсивність життя призвела до того, що серед книголюбів можна почути нарікання на брак часу, щоб прочитати великий роман.  

2017 рік ще більше загострив відчуття швидкоплинності всього довкола. Ще більшого прискорення досягла зміна трендів. На такій швидкості в калейдоскопі подій все важче вловити щось справді вартісне. Цей рік ще більше загострив відчуття браку справжності довкола. З появою кожного нового тренду відбувається швидка девальвація давно усталених речей. Довкола все більше і більше порожніх слів, які втратили будь-який сенс. Такі поняття, як «гідність», «свобода», «права людини» девальвують найшвидше.

Саме в такі моменти здатна зарадити велика література. В ній потрібно віднаходити смисли і наповнювати ними власне життя. 2017 рік був вдалим для перепрочитання «Червоного і чорного» Стендаля. Проза Стендаля не втрачає з часом, вона наближена до сучасного читача та здатна заговорити з ним одною мовою. В цьому і ховається особливість великих речей – час додає їм вартості, натомість він ще більше знецінює маловартісне. З цих причин сучасні літературні чи музичні тренди мають досить ситуативний вплив на довготривалу перспективу. Цілком можливо, що саме в цей момент маловідомий автор пише великий роман, який впливатиме на формування цінностей прийдешніх поколінь на сотні років вперед.         

На думку французького письменника Жана Прево, особливими для французької літератури були 40 років між 1830 та 1870 рр. В цей час з’являються два знакових імені в світовій літературі – Стендаль та Бальзак. Цей час можна вважати розквітом французького роману. Однак, і протягом цих 40 років погана література продається краще якісної: «Мемуари диявола» Фредеріка Сульє користуються більшим попитом, ніж «Червоне і чорне» Стендаля, а в порівнянні з тиражами Ежен Сю тиражі Бальзака видавалися смішними.

Дух часу можуть вловлювати люди, наділені особливим талантом. Відчуття епохи складається з малесеньких дрібниць, які потрібно побачити, почути та осмислити. Звичайні будні переповнені сюжетами, які можуть стати основою для великої історії. Як стверджує Андре Моруа, «Червоне і чорне» Стендаля – це приклад, коли звичайна історія з життя, пройшовши переплавку у творчому розумі письменника, стає оригінальним романом. Ми бачимо приклад, як замітка в місцевій газеті може стати основою для великого роману. Романіст, як скульптор, творить із сирого матеріалу готову історію, що розриває звичні часові рамки і є актуальною в усі часи.

В 1922 році Герман Гессе писав, що романи Стендаля знову стають актуальними. Гессе пов’язував повернення Стендаля з іменем Ніцше, який бачив у французові свого конгеніального попередника. Ніцше любив і цінував в ньому романтичний погляд на життя, сувору холодність форми та відкидання сентиментальності. Так само, як німецький філософ у своїй самотності став антихристиянином та ворогом німців, Стендаль став ненависником французів та сучасної йому Франції. Спільним, що об’єднувало обидвох геніїв, був потяг до героїчного.

З цих причин 2017 рік можна назвати роком, спраглим за Стендалем. В часи великих геополітичних ігор, постправди у ЗМІ, девальвації політичних еліт в світі, втрати ціннісних орієнтирів, так само як в часи імітації, а не дії, проза Стендаля виглядає ковтком свіжого повітря.

Герман Гессе, характеризуючи зміну цінностей, відзначав, що в нас не залишилося благоговіння перед любов'ю. Юнацька закоханість вже не в моді, як не в моді чутливість Руссо і Вертера чи потаємний вогонь любові героїв Стендаля. Нормальним вважається використати всі свої таланти для заробляння грошей, ніхто навіть не думає про те, що здібності можна спрямувати на жінок та кохання.  

Найбільшою із чеснот Стендаль вважав енергію. Пори своє захоплення Наполеоном, йому ненависною була тиранія в будь-якій формі. Франсуа Моріак зазначав, що для Стендаля найбільш огидною та неприйнятною в характері французів була риса, яку можна назвати дрібнобуржуазністю. «Червоне і чорне» - це роман, сповнений описами душевних поривів та неприборканої внутрішньої енергії. Очевидно, що суспільство, яке замкнуло себе в рамках мнимої пристойності, лицемірства та дріб’язковості, протилежне за своїм змістом ідеалам Стендаля та молодого честолюбця Жульєна Сореля, якого автор списав із себе.

Енергія великого Майстра діє поза часом. Завдяки цьому ми завжди можемо відчувати себе учнями Стендаля. Читати «Червоне і чорне» означає отримувати насолоду від учнівства і в XXI ст. Один з головних уроків, які можна засвоїти з творчості французького письменника, – не потрібно боятися пристрасті. Дивовижним чином в епоху широкого використання соціальних мереж однією з головних проблем сучасної людини є самотність. Будуючи зв’язки в віртуальному світі, людство почало руйнувати зв’язки в світі реальному.

Ми ховаємо себе, одягаючи чергову маску, і не важливо, чи це особистий профіль в соціальних мережах, чи це вчинок в реальному житті, де головним мотивом є суспільна думка. Важливо навчитися жити тут і вже. Приклад Жульєна Сореля корисний в тому, що герой зрозумів цінність теперішнього лише в момент, коли втратив будь-які шанси на майбутнє. Лише жорстокий поворот долі зміг вилікувати головного героя «Червоного і чорного» від честолюбства. В розв’язці цього роману ми дізнаємося про відмінність між честолюбством і справжньою любов’ю.

Пам’ятаючи 2017 рік, хочеться звільнитися від умовностей, які нам нав’язує світ. Найкращою допомогою на цьому шляху є велика література. Тож варто сміливо крокувати у майбутнє і з тією пристрастю, що і Стендаль, знищувати брехню правдою, а на місце імітації ставити справжні почуття. І навіть якщо увесь світ буде проти, все одно потрібно слухати власне серце.

Станіслав Бондар

Редактор Читай.ua, мрійник та ідеаліст

Сторінка автора в Facebook

author photo