Катаріна Маренгольц "Література! Мандрівка світом книжок"

2018-01-31 20:54:10

Переглядів: 740

http://chytay-ua.com/

Перш ніж говорити про цю книгу, необхідно одразу зазначити дуже важливий момент: це не просто художнє видання, а фактично посібник-довідник. Тому звинувачення в тому, що воно заспойлерило вам той чи інший сюжет, не зовсім коректне. До того ж, навіть на обкладинці зазначено, що з книги ви дізнаєтеся, про що йдеться у відомих творах. 

Якщо з цим з’ясували, тоді можна детальніше говорити про саму книгу. Її авторка, Катаріна Маренгольц, живе в Гамбурзі, вивчала культурологію в Люнебурзі, працювала редактором на радіо і страшенно цікавиться літературою. Її фірмовий стиль – короткі, захопливі і дотепні розповіді.

Ілюстраторка видання «Література! Мандрівка світом книжок», Дон Парізі, навчалася в Гамбурзі, три роки прожила в Парижі і повернулася в Німеччину, де працювала дизайнером, а роботи її відрізняються тонким гумором і оманливо-простим стилем.

Разом Маренгольц і Парізі створили книгу, яка однозначно прикрасить полиці книголюбів! Наче справжній гід авторка проводить читача сторінками найвідоміших та найбільш знакових творів, починаючи від Данте і закінчуючи Маєр, Фоером і Роулінг. Стисло, дотепно і цікаво Маренгольц не лише переказує їхній зміст, а ще й наводить маловідомі факти з біографій авторів, іноді додає власні ремарки або відомі цитати. 

Така біографічно-спойлерна оповідь періодично перебивається довідкою з теорії літератури або просто цікавою інформацією, наприклад, про те, яких книг у світі було продано найбільше або справжні іменна відомих письменників. Словом, літературних і не тільки цікавинок вистачить всім.

 

Вдалим, практичним і оригінальним рішенням є використання «лінії часу» (хронологічної шкали), що буквально пронизує книгу. На ній позначено не лише знакові і важливі «літературні» дати, а й ті, які мали більш-менш вагомий вплив на історію. Ну або просто кумедні чи курйозні події. Таким чином читач не просто мандрує світом книг, а бачить загальну картину і краще розуміє історичні й культурні реалії, в яких створювався той чи інший твір. Ну або просто дізнається, що Діккенс написав «Різдвяну пісню у прозі» того ж року, коли Ада Лавлейс, донька Джорджа Байрона, написала першу комп’ютерну програму. 

Слід віддати належне і художнику-ілюстратору. Картинок, таблиць і схем у «Літературі!» не бракує, і виконані вони в легкій, жартівливій манері. Ці зображення справді хочеться розглядати до дрібниць, а графічний переказ сюжету культової антиутопії «1984» чи не менш відомої «Джейн Ейр» викличе щиру посмішку в шанувальників літератури.

Застереження: Книга «Література! Мандрівка світом книжок» написана німецькою авторкою, тож не дивно, що вийшла вона занадто «німецькою». Саме німецькі та німецькомовні автори тут представлені найширше. Так само і на хронологічній шкалі більше уваги приділяється подіям, що стосуються Німеччини та її історії. Зокрема, нам нагадають, коли відбулася, наприклад, реформа німецького правопису.   

Плюс до карми: «Падіння дому Ашерів» як ілюстрація до творчості Едгара Аллана По. Як правило, якщо попросити назвати найвідоміші твори цього поета і письменника, то приблизно половина згадає про його готично-прекрасний вірш «Ворон», а іншим прийдуть на думку детективні історії (власне, По і вважається основоположником жанру літературного детективу), такі як «Чорний кіт», «Золотий жук» чи «Вбивство на вулиці Морг». І значно менше людей назвуть «Падіння дому Ашерів», хоча це, можливо, краще з оповідань По, в якому поєднуються елементи містики, літературної готики та жахів. Тому особиста подяка Катаріні Маренгольц за такий вибір!

«Літературу! Мандрівку світом книжок», хоч вона і невелика за обсягом (у книзі менше 200 сторінок), насправді навряд чи варто вважати легким розважальним чтивом. Вона дуже насичена інформаційно і графічно та розкриває багато фактів і сюжетів. Тож якщо бажаєте поспіхом прочитати якусь невелику книжку, аби поставити галочку в черговому букчеленджі, то, мабуть, не слід розглядати «Літературу!» для такої ролі. Цю книгу варто читати повільно, зі смаком, насолоджуючись нею, роблячи помітки і періодично вигукуючи: «Ого, хто б міг подумати, що у Сервантеса не було лівої руки! Він 5 років він провів в рабстві? А бабуся Александра Дюма була рабинею?!».