Вікторія Ярош "Три горішки для Сашка"

2018-07-23 19:32:22

Переглядів: 854

http://chytay-ua.com/

Як часто ми, сучасні дорослі люди, говоримо про те, що в нас було справжнє дитинство (без інтернету, усіляких гаджетів), яке ми згадуємо із ностальгією? Як часто ми говоримо, що сучасні діти не вміють або не бажають гратися у рухливі дитячі ігри, прагнуть замінити живе спілкування віртуальним, живуть із нав’язаною системою матеріальних благ і споживацької культури? Мабуть, часто. Натомість ми рідко замислюємося над тим, хто несе відповідальність за такий стан речей.  

Головний герой повісті – 9-річний Сашко – виховується у сім’ї олігархів. Його батьки приділяють багато уваги матеріальному достатку, задовольняючи всі можливі бажання хлопця стосовно різних речей, одягу, іграшок, але не надто переймаються цінностями справжнього дитинства – спільними розвагами і прогулянками, іграми з друзями, живим спілкуванням з однолітками. Удома батьки Сашка створили «колонію суворого аристократичного режиму» і більше опікуються тим, аби справити гарне враження на оточуючих, не переймаючись дитячим щастям. Не дивлячись на пафосну атмосферу, яка панує в будинку Сашка, хлопець не втрачає інтересу до радощів звичайного життя і має такі ж самі мрії, що і звичайні діти: собака, пікніки, купання у річці  з друзями, дитячі ігри, брат або сестра тощо. Проте, на жаль, у Сашка ці мрії нездійсненні.

Але одного дня в житті героя з’являється незвичайний маленький чарівник – хлопчик на ім’я Сантиметрик. Він з’являється в тих дітей, які мають нездійсненні мрії, і дарує їм три горішки, які можуть здійснити найпотаємніші бажання. Окрім того, Сантиметрик вчить Сашка не ображатися, вірити в себе і бачити в будь-якій людині щось позитивне. Згодом завдяки цьому Сашко спробує змінити сімейний уклад і життєві цінності найближчих людей. 

Повість написана захопливо і просто, без надмірного дидактизму. У книзі є з чого посміятися, над чим замислитися і про що помріяти, згадавши власне дитинство. Історія вдало доповнюється кумедними мультиковими малюнками.

Важливо відзначити, що в цій повісті порушуються проблеми, цікаві й актуальні не лише для дітей, але і для дорослих. Діти у цій історії знайдуть захопливі пригоди і бешкетництво головного героя, його не по роках людську мудрість, зрозуміють, що можна і треба йти до кінця в реалізації найзаповітніших мрій, залишатися відданою та щирою людиною в будь-якій ситуації і в будь-якому оточенні. «…світ буває жорстоким. Але ми МОЖЕМО його змінити». Цікаво, що Сашко дає шанс на виправлення навіть негативному персонажу – його доморядниці пані Правило. І це добре, адже в більшості творів поганих героїв просто перемагають, не розбираючись у тому, чому вони стали такими. А в цій історії головний герой робить так, щоб пані Правило змінилася, дізнається про те, що змусило її стати суворою і стриманою.

Водночас багато повчального є в цій історії і для дорослих. По-перше, це розуміння того, що дорослі й діти мають різні цінності й інтереси, і тому дорослі повинні зважати на дитячі почуття, залишаючи за дітьми право на власну точку зору. По-друге, і найголовніше – дорослі повинні усвідомити, що лише вони відповідальні за майбутнє дітей, і від того, хто і як виховує дітей (люблячі батьки або телевізор чи комп’ютер) залежить доля всього людства. Дитинство – це унікальний, самобутній період у житті особистості, який впливає на все її подальше життя. Він має свою специфіку (дитяча субкультура, особливості розвитку дітей, дитячість тощо), і не можна нехтувати тим, що закладено природою і є сутністю дитини. Дитинство – з голосним сміхом, «з веселими жартами, рухливими іграми, схованками, тарзанками, побудованими вдома та у дворі халабудами, саморобними цукерками з розплавленого на пательні цукру, пінно-мильними баталіями у ванній і сімейними багаттями на природі» – це те, що властиве дітям і спроможне зробити їх щасливими. 

Місія дорослих – щоб кожна дитина була щасливою. Адже саме так і повинно бути.