Макс Кідрук "Де немає Бога"

2018-10-11 11:12:53

Переглядів: 135

http://chytay-ua.com/

У житті кожного з нас є лінія, перетнувши яку, ми вже не можемо змінитися

Макс Кідрук «Де немає Бога»

У сиву давнину люди вірили, що Бог мешкає в горах. Образ гори доволі часто зустрічається у Святому Писанні: на горі припаркував свій ковчег Ной, на горі Мойсею явились Десять заповідей, та й самий Ісус Христос полюбляв проповідувати в горах. Грецькі боги на чолі з Зевсом також мешкали на горі — славнозвісному Олімпі.

Утім, український письменник Макс Кідрук усе спростовує: Бога у горах немає. 

***

Хтось боїться спати у темряві, хтось їздити в ліфтах, а хтось — літати. У своїх творах Макс Кідрук озброюється цими страхами на пропонує читачеві поглянути їм у вічі. У романі «Зазирни у мої сни» він розповідає про кошмари, які можуть проходити крізь дитячі сни; у «Не озирайся і мовчи» Макс досліджує, що може статися, якщо гратися кнопками ліфта. А тепер от авіакатастрофа і нова книга Кідрука — «Де немає Бога». Книга вийшла у харківському видавництві «Клуб Сімейного Дозвілля». 

На висоті щонайменше 5900 метрів над рівнем моря обмаль кисню, немає ні води, ні людей, навіть якщо вони там є. Бо що людей робить людьми? Кідрук пішов від зворотного і у своєму новому романі досліджує основні відмінності людей від звірів, коли справа стосується виживання в екстремальних умовах in the middle of nowhere.

***

Боїнг 777-200 авіакомпанії Altair Air (рейс ALR 341), прямуючи до Пекіна, розбивається в горах Каракорум. В авіакатастрофі загинули не всі. І це, мабуть, єдине чудо, яке сталося з тими, хто вижив. 

Анна Янголь могла би стати визнаним спеціалістом у сфері нанофізики. Пілот першого класу Єгор Парамонов міг би просунутися кар’єрною драбиною в російській компанії TransAsian. Кардинал Дюк Апшоу міг би стати Папою Римським. Ресивер Portland Invaders Лоуренс Ґрейс міг виграти найважливішу гру сезону у професійному американському футболі Супербоул. Депутат баварського ландтагу Олівер Морґенштерн міг очолити німецький уряд. Гелен Горовіц, можливо, втягувала б чимало життів у своєму відділенні трансплантології ізраїльського медичного центру. 

Врешті решт, кожен із них досяг вершини, щоправда, однієї на всіх і в буквальному значенні цього слова.

Брендон Бартон не був на тому злощасному рейсі ALR 341. Про його історію читач дізнається лише з флешбеків — спогадів Лоуренса Ґрейса. І тільки у несподіваному фіналі книги стає зрозуміло, яку насправді ціну довелося заплатити Бартону на своєму шляху до вершини.

***

То все в руках божих? Чи в руках пілотів? Чи в руках альпіністів? Вдасться комусь із виживши врятуватися? І якщо так, то чим їм доведеться пожертвувати? 

У новій книзі Макс Кідрук поєднує відразу дві свої пристрасті — літаки та американський футбол, на який підсів (за його ж словами) понад 10 років тому. У характерній манері він методично, холоднокровно, без зайвих сентиментів та ліричних відступів розповідає історії головних героїв. І не забуваймо про деталі. Про деталі Макс Кідрук точно пам’ятає, саме вони додають його історії страхітливого реалізму. А може справа в тому, що деякі епізоди роману засновані на реальних історіях? Він сам про це зізнається у «Післямові автора»,  де, окрім іншого, розповідає, як виникла ідея роману і чому саме за основу, чи пак вершину, взятий Пік Гашербрум VI, який досі не підкорений. 

Чому Боїнг упав саме тепер? Чи зробили пілоти все, аби упередити катастрофу? Які перетворення відбуваються з людським організмом через кисневе голодування та зневоднення? Коли бажання врятувати власне життя починає домінувати над моральністю та здоровим глуздом? Де проходить та лінія, перетнувши яку ми вже не можемо змінитися? 

Кідрук один за одним витягує скелети кожної родини, про яку пише. Ба більше, паралельно він торкається таких болючих тем, як розбещення дітей священнослужителями, незаконної трансплантації органів, расової нетерпимості. Війна України і Росії розкрита через історію сім’ї Анни Янголь та російського пілота Парамонова. Тут є місце як для конфлікту батьків та дітей, так і для конфлікту націй. 

Письменник має слухати свій час. Макс Кідрук зробив вдалу спробу занотувати. Адже публікацію «ВКонтакті» можна видалити, та не видалиш слова, написані у книзі тиражем 10 тис. примірників — що б там не вигадував Рей Бредбері.

Христина Пошелюжна

Юридично грамотний книголюб)

author photo