Альона Нойвілль: "Видати перший роман – як відкрити новий світ"

2018-12-05 18:29:49

Переглядів: 33

http://chytay-ua.com/

АЛЬОНА НОЙВІЛЛЬ: «ВИДАТИ ПЕРШИЙ РОМАН – ЯК ВІДКРИТИ НОВИЙ СВІТ»

«Видавничий центр «Академія» продовжує відкривати нових авторів. Роман-фентезі «Нічна» Альони Нойвілль – одна з останніх новинок серії «Ім’я». Київська письменниця розповіла про свою книжку й те, що залишила між рядків.

Досьє:
- 28 років, киянка
- родом із смт Веселе Запорізької області
- журналістка за фахом і покликанням
- нині цілковито присвятила себе літературі
- хоче дожити до старості; будучи стильною і відомою бабусею, влаштовувати молодіжні літературні тусовки в своєму домі.

Фентезі – досить хайповий нині жанр. Ти обрала його чи він тебе?

Цей жанр сформував мій літературний смак. У дитинстві багато читала, бо чим  займатися в селі 90-х років? Під будинком була бібліотека, але тоді про жанрове розмаїття літератури, звісно, не йшлося. А коли врешті потрапило до рук фентезі, подумала: «Вау! Так теж можна?!». Була настільки вражена, що читала такі книжки запоєм. А потім твердо вирішила стати фентезі-письменницею.

Чий вплив найбільш помітний у твоїй творчості?

Кінг і Сапковський – мої фаворити. Постійно «начитуючись» ними, безглуздо заперечувати їхній вплив. Кажуть, що фентезі – трохи халявний жанр: вигадуєш світ, встановлюєш свої правила й не надто переймаєшся гострими соціальними проблемами. Але я не можу з цим погодитися. Така література ефектно маскує безліч актуальних питань, дає читачеві змогу зануритися в інший простір, розібратися і посмакувати.

Жанр фентезі дуже розгалужений, має певні вимоги до структури. Зізнаюся, «Нічну» писала хаотично, без наміченого плану. Як кажуть, писала як писалося (усміхається). Розумію, що це неправильно. Друга книжка, над якою вже працюю, буде зроблена як треба.

«Нічна» – про дівчину ночі марру Ейну, яка долею випадку виросла серед людей. Її історія – дуже драматична. Що наштовхнуло на такий сюжет?

Скандинавська міфологія і міфології Альбіону – світи, які мені близькі ще з юнацького віку. «Ой, це знову про Карпати», «угу, Київ 30-х років» – таких реакцій читачів на свою першу книгу не хотіла, тому принципово уникала прив’язок до українського контексту. Може, колись і напишу щось, надихнувшись Гуцульщиною, але тільки тоді, коли опрацюю й осмислю більше інформації про цей край. У мене до всього журналістський підхід: пишу про те, що знаю, і навіть вигаданий світ проходить фактчекінг.

То спостережливий читач почерпне цікаві факти в романі?

Скоріше допитливий. «Нічна» – не про Марічку й Івана, які борються з темними силами,  а про істот, які змушені захищатися від людей. Сюжет, може, і канонічний, бо все вже вигадали до нас. Проте переконана, що кожна книга фентезі – переосмислення, інтерпретація, обігрування сюжетів міфологій різних країн. А це потужне джерело для ідей і натхнення.

Деяким читачам муляють око іншомовні чи вигадані імена і топоніми в текстах українських письменників. Імена героїв «Нічної» не зі стелі взяті, а мають конкретне значення, що відсилає до міфології. Наприклад, головна героїня – марра Ейна – означає «та, що приносить щастя».

Що ще залишилося між рядками і за ними?

Сподіваюся, мій читач знайде те, про що й сама не думала (сміється). Бо скільки прочитань – стільки й думок. По собі знаю, що на книжку дивишся по-новому, коли прочитаєш інтерв’ю з автором, почуєш його в ефірі радіо чи на презентації. «Творча майстерня» письменника інтригує і вабить. Це те, що й лишається за текстом, але має особливе значення, такий собі «письменницький бекстейдж».

Поділишся двома-трьома фактами про написання своєї першої книжки?

«Нічна» справді нічна – вдень я її не писала. А ще допомагала кішка Багіра – завжди сиділа то біля ніг, то на плечі. Вона чорна, але якогось містичного впливу на своє життя через це поки не помітила (усміхається). Натомість сама маю здатність передчувати майбутнє: знала, що «Нічна» побачить світ саме в «Академії».

Редакція Читай.ua

Редакція сайту Читай.ua

author photo