Тана Френч "Зруйнована гавань"

2019-03-27 09:51:55

Переглядів: 151

http://chytay-ua.com/

Життя було б значно простіше, якби для всіх мало значення лише те, ким ти є насправді. 

Тана Френч "Зруйнована гавань"

Тана Френч – ірландська письменниця, яка працює в детективному жанрі та жанрі психологічного трилеру. Її дебютний роман «У лісі» (2008) отримав надзвичайно теплу критику та здобув не одну літературну премію (включаючи престижну американську нагороду Едґара Аллана По за кращий дебют). Сьогодні книги Френч популярні як в Ірландії, так і в Штатах, а український читач лише починає знайомитися з її детективами з циклу Dublin Murder Squad. Зараз до нього входять вже 6 романів, кожен з яких, тим не менше, є цілком самодостатньою, завершеною історією. «Зруйнована гавань», яка вже з’явилася у видавництва VIVAT, є четвертою книгою циклу і має всі шанси сподобатися любителям як детективів, так і психологічних романів, сімейних та соціально-побутових драм.   

Дія роману відбувається в розпал глобальної економічної кризи, яка не оминула і Ірландію. Люди втрачають роботу, заощадження і віру в світле та щасливе майбутнє, а детектив поліції Дубліна Майкл Кеннеді з напарником починають розслідування жахливого злочину: в недобудованому, покинутому і занедбаному котеджному містечку на березі моря в зачиненому будинку знаходять тіла Пата Спейна, двох його дітей і важкопоранену дружину. Жодних розбитих вікон чи зламаних замків, лише ідеальний порядок в домі, радіоняні, пастка на горищі та діри в стінах. 

На перший погляд для такого досвідченого, спостережливого і успішного офіцера, як детектив Кеннеді, у цій справі немає нічого складного, однак, це місце, ця історія, ці жертви і їхні мотиви дуже швидко витягують на поверхню демонів, які вже зачекалися хоча б на найменшу тріщину в ідеальній стіні з правил, принципів і переконань, що її герой роками так вперто і наполегливо зводив довкола себе…

Щоб почуватися в безпеці, ми потребуємо прямих ліній, стін; ми споруджуємо міцні бетонні коробки, встановлюємо вказівники, затуляємо обрій суцільними обрисами будинків – бо все це нам потрібно. Без таких речей, за які можна було б триматися, розум, ні до чого не припнутий, полетів кружляти в безмежному просторі, якого немає на мапі.

«Зруйнована гавань» написана у 2012 році і серед інших нагород отримала відзнаку від Los Angeles Times Book Prize. Як і інші книги Френч, роман вирізняється глибоким психологізмом, суперечливими, неоднозначними і добре прописаними персонажами, їхнім заплутаним минулим, складними моральними питаннями та соціально-побутовим тлом. Радує, що в авторки немає особистих улюбленців: вона однаково детально і продумано працює зі всіма персонажами, безпристрасно «препаруючи» їхній внутрішній світ. Тана Френч не відвертається навіть від найтемніших закутків людських душ, однак все ж залишає за собою право на натяк та певну недосказанність.

Говорити про «Зруйновану гавань» лише як про детектив – не зовсім правильне рішення. Ця книга належить декільком жанрам і підіймає багато соціальних та моральних питань.

Всі брешуть

Однак, перш за йдеться саме про детективну історію. Вона вибудувана за класичними законами жанру: докази, теорії, свідки, експертизи, знову теорії, нові докази і так доти, доки правда не стане відомою. Інше питання, що ця правда принесе детективу Кеннеді, його напарнику та всім іншим. Саме розслідування, хоч і є основою сюжету, моментами стає дещо камерним, відступає на задній план і навіть використовується як фон, на якому проявляється заплутане, трагічне і травматичне минуле Кеннеді. 

Ми не рятуємо світ. Але ми намагаємося зробити його ліпшим.

Для всіх він успішний, впевнений в собі, іноді навіть самовпевнений, безпринципний, зверхній і цинічний. Вимогливий до себе та до інших, з тих, хто за словом в кишеню не полізе і точно знає собі ціну. З тих, хто носить краватку і водить дороге авто. З тих, хто дуже добре навчився носити непроникну маску відстороненості. У Кеннеді є свої причини, таємниці і глибока рана, що не загоюється. В нього є сестра, про яку потрібно піклуватися, і є правила, яких потрібно дотримуватися. Детектив точно знає, що постійний контроль і витримка – його шлях до успіху. І ніщо не повинно збити його з цього шляху. Є чорне і біле, є жертви і вбивці, є розслідування і є доведена провина. В житті Кеннеді немає місця сумніву, поки одного дня в злощасній Богом забутій Зруйнованій Гавані не знаходять мертвим сімейство Спейнів… Тоді і виявляється, що в детектива є ще й власні привиди.

Тана Френч створила і майстерно описала вигадливий детективний сюжет, в якому постійно спалахують іскорки напруги та нервового очікування. Це не той випадок, коли вбивцею «призначається» персонаж, який найменше підходить на таку роль, просто для того, щоб вразити читача несподіваним твістом. Тут відповідь хоч і неочікувана, але вона повністю аргументована і пояснена. Як результат, не виникає неприємного відчуття, що читача обманюють просто заради обману. Навпаки, його поважають.

… це ж яким треба бути в біса самотнім!

Окрім пошуку вбивці Френч багато уваги приділяє обставинам і бекграунду оповіді, паралельно зачіпаючи важливі теми і соціальні проблеми. Вона заглиблюється у внутрішній стан людей, які опинилися сам-на-сам зі складними життєвими обставинами, і досліджує, як саме вони намагаються (чи не намагаються) з них вибратися. Економічна криза, безробіття, безгрошів’я, яке змушує сильно змінити спосіб життя і знизити його рівень – все це і для авторки, і для сюжету є дуже важливими частинами головоломки. І це ж робить «Зруйновану гавань» атмосферним, фактурним і похмурим романом, який прагне максимально передати дійсність і наблизитися до реальності. 

Не ключовою, але дуже актуальною темою є втеча у віртуальну реальність, в інтернет-простори, де дуже легко створити собі нову особистість і нове життя, в якому немає кредитів, іпотеки, байдужості і необхідності справляти на когось певне враження. 

Сидіти десь у чорта на рогах і вдавати з себе рок-зірку перед людьми, яких ніколи не побачиш… це ж яким треба бути в біса самотнім, щоб до такого дійти!

«Зруйнована гавань» – це книга про причини і наслідки, про те, як тихеньке шкряботіння на горищі може перерости в одержимість, звідки береться божевілля і чи на всі питання є відповіді. Це про самотність, про довіру і її втрату, про розбиті вщент мрії і теплі спогади, про привидів минулого і приреченість майбутнього. І ще про право на самосуд і правила, на яких тримається наше суспільство. Це про ілюзію безпеки, про помах крила метелика, який спричиняє бурю на протилежному краю світу, і про діри в стінах будинків, де навряд чи можна стати щасливим. Просто так трапляється, що іноді щось трапляється просто тому що… А ще це історія про любов, яка не помирає, буває дуже різною, не завжди щасливою, але, як правило, вирішальною.

Все в цьому житті таке підступне, що будь-якої миті може перекрутитись і змінити форму, проте світ стане значно кращим, якщо в тебе буде на кого покластися, якщо з’явиться той, у кому ти будеш впевнений на сто відсотків, – або якщо сам станеш такою людиною для когось.