Олександр Завара "Гелтер Скелтер"

2019-06-05 20:58:11

Переглядів: 120

http://chytay-ua.com/

Порушуєш правила на самому початку, а далі гра виходить із-під контролю.

Олександр Завара «Гелтер Скелтер»

«Давайте вип’ємо за тих, хто думає, що ми тут навчаємось» – чи не найпопулярніший тост у будь-якому гуртожитку. Щоправда, неписане правило: «все, що сталося в гуртожитку, залишається в гуртожитку» ніхто не скасовував. Отже, тим, хто подорослішав (чи тим, хто вижив), нічого не залишається, окрім як ностальгувати про студентські подвиги в тісній компанії поплічників. 

Героям нового роману Олександра Завари так не пощастило: навряд чи комусь зі групи студентів історичного та філософського факультетів Чернівецького університету захочеться згадувати події, які відбулися наприкінці навчального року. І мова йде, звісно, не про сесію.

Звичайна студентська забава закінчується одним незвичним ритуалом, наслідки якого безповоротно змінюють життя задіяних осіб. Провівши ритуал за всіма правилами, несподівано для себе студенти починають отримувати бажане. Звісно, написане у договорі маленьким шрифтом ніхто не прочитав. Чи готові герої роману заплатити за свої бажання? 

Олександр Завара, на рахунку якого вже чотири романи, традиційно розсуває рамки літературних жанрів і пропонує читачеві самостійно з ними визначитися. Роман «Гелтер Скелтер», який нещодавно вийшов у видавництві «Фабула», можна визначити як містично-психологічний трилер з домішками побутового-соціального реалізму. Бо його герої-студенти – це збірні образи, яких можна зустріти у будь-якому гуртожитку. Авторові навіть не довелося гіперболізувати їхніх пороків – студенти самі з цим чудово впоралися. Вони щойно покінчили з дитинством, їм треба якось уживатися зі своїми особистими драмами, з світоглядами таких, як вони самі, і з реальністю, яка рідко буває лагідною до новачків. 

Отже, рецепт динамічної історії, яка не залишає у спокої до останньої сторінки, простий: візьміть декілька міських легенд, приправте їх образом одного з найзагадковіших письменників, життя якого (а смерть навіть більше) оповите містичними таємницями. Додайте трохи алкоголю. Готуйте на повільному вогні парафінової свічки. Тільки не їжте перед дзеркалом. Та й смачного бажати вам не будемо. Застерігаємо, книга містить багато деталей, здатних зіпсувати апетит. Але таким і є студентське життя. Воно рідко гарно пахне. 

І на останок про найголовніше. Назва книги «Гелтер Скелтер» відсилає читача до однойменної бітлівської пісні – однієї з небагатьох хард-роківських пісень у творчому доробку групи. Helter Skelter можна перекласти як розгардіяш, метушня, утім, за словами автора пісні Пола Маккартні, вона – про розкладання. Музикант використовує карусель як  метафору («When I get to the bottom I get to the top»), аби описати групу, яка розпадається. 

Група студентів Чернівецького вишу також розпадається, розкладається, гниє під натиском обставин і спеки. І не крутіть так носом! Не обманюйте себе, що це все вигадка, народжена бурхливою уявою письменника. Якщо винести містичні деталі за дужки, подібні історії можуть статися будь-де. Темрява вже підкрадається до свідомості зломлених людей, затьмарюючи її, штовхаючи на немислимі вчинки. І шепіт цієї темряви не здатний заглушити навіть шум великого міста. Така темрява буває тільки перед світанком. Та чи настане той світанок? 

Христина Пошелюжна

Юридично грамотний книголюб)

author photo