Олег Сенцов: «У кожної людини можна чогось навчитися, попри її посади і регалії»

25.09.2019

Переглядів: 867

http://chytay-ua.com/

На 26 Book Forum у Львові завітав кінорежисер Олег Сенцов з презентацією своєї нової книжки «Маркетер», написаної під час незаконного утримання у російській колонії, розповідає «Видавництво Старого Лева»

Під час заходу за участю головної редакторки «Видавництва Старого Лева» Мар’яни Савки, віце-президентки Українського ПЕН Тетяни Терен, письменника, президента Українського ПЕН Андрія Куркова, акторки Римми Зюбіної, керівниці Центру громадських свобод Олександри Матвійчук  говорили про силу тексту як явища літературного та правозахисного, про 86 українців, ув’язнених в Росії, і понад 200 у полоні на території окупованого Донбасу, про власне пережиття непростої історії нашої країни. 

 

 

Наведемо деякі цитати Олега Сенцова: 

Я давно запланував книгу «Маркетер», вона довго визрівала. Коли у працівників колонії був період «зимових канікул», я зрозумів, що час цієї книжки настав. І так співпало: 11 оповідань з’явилось за 11 вихідних днів. Ця книжка в деякій мірі є продовженням «Жизні», де йшлося про моє дитинство, – тут описані 90-ті, мої студентські роки. Але водночас вона інша, бо у «Жизні»  фокус був на мені (розповідь велася від мого імені), а у «Маркетері» – на моїх друзях, знайомих.

Жизню» я писав у 30 років – про дитинство. «Маркетера» писав в 40 років – про себе 20-річного. Я завжди намагаюсь писати чесно. Для цього має минути певний час, щоб максимально абстрагуватися від своїх тодішніх переживань

Добре пам’ятаю, як почав писати «Жизню»: була ніч, я переживав перехідний період – від бізнесу до творчості. Так само і з «Маркетером»: текст накопичився у мені, а потім сів  – і написав. У «Маркетері»  – 93-й рік, я приїхав із села, вступив у Сімферопольський ВНЗ на маркетинг. Але ніхто з нас, студентів, не знав, на кого ми вчимося – слова «маркетолог» не існувало, тому ми називали себе «маркетерами». У книжці буде детально описано про те, як ми стали «маркетерами» і не стали «маркетологами». Втім, немає змісту цей сюжет переповідати, переконаний, що книжку треба читати, а фільм – дивитися.

 

 

Кіно для мене важливіше і ближче. Першочерговіше, аніж література.  Зараз збираюсь дозняти свій фільм «Носоріг». Це кримінальна драма. Ми завершили препродакшн, але відзняти не встигли. Тож почнемо спочатку, зі зйомок.

Дякую усім, хто писав мені. Для арештанта листи – це найважливіше. Паперові листи з України майже не доходили, краще приходили з Росії і з Європи. Це не державна політика – конфісковувати листи, це особиста ініціатива виконавців на місцях, пропаганда в дії. Онлайн-листи – через «ФСИН-Письмо» – набагато краще приходять. Пишіть. На них дуже чекають.

Моральними авторитетами для мене є багато людей. Вважаю, що у кожної людини можна чогось навчитися. Незалежно від посади і регалій.

 

 

Є рукописи – готові тексти, – які планую за рік презентувати у Львові. Зокрема, про роки полону. Не люблю загадувати на тривалий час, але такі плани є.  У мене зараз є 15 зошитів з моїми щоденниками, оповіданнями, рефлексіями. Перші 4 роки нічого з написаного не передавав. Боявся, що не дійде (хоча згідно з законом, не мали права конфісковувати). Хотів після повернення сам набрати на комп’ютері і відредагувати. Але розумів, що час іде... Й невідомо, чи вдасться мені їх коли-небудь опублікувати. Тому з’явився «Маркетер», який набрала моя колега Анастасія Чорна і відредагувало «Видавництво Старого Лева».

До будь-якої критики своєї творчості я ставлюсь нормально. У мене товста шкіра, прокусити її нелегко.

 

Редакція Читай

Редакція літературного порталу Читай

author photo
poster