Антологія прози літературного угруповання "Свідки слова"

2020-06-21 14:50:01

Переглядів: 140

http://chytay-ua.com/

Антологія прози літературного угруповання «Свідки слова» зб. прозових творів/ Упоряд. С. Демчук  К.: «Пенмен», 2016. -336 с.

 

Іноді для того, щоб осмислити книгу, «відчути» її потрібен час, наче добре настояному вину, для розкриття, смаку, аромату, цілого спектру вражень, емоцій, почуттів.

Кожне із 12-ти оповідань, що увійшли до складу антології «Свідки слова», – це подих примхливої панянки долі: для когось – з надією, для когось – навпаки, з розчаруванням та смутком. Найголовніше, що  оповідання про людей, з їхніми щоденними хвилюваннями, болями, коханням, відчаєм, сподіваннями на краще майбутнє. 

Оповідання упорядника книги Сергія Демчука, як картинка, спалах, кадр, в якому змальовано певну подію. Як от, наприклад, «Суперфінал», де описано подорож персонажа до Львова на спортивну подію і, наче між іншим, зосереджено прискіпливо детально увагу на важливості листування з бійцями добровольчого батальйону «Азов» у соцмережі, тому що «їм потрібна підтримка,  допомога, їм потрібно знати, що про них пам`ятають». 

Яся не відповіла. Вона мені на вокзалі казала, що листується з кількома хлопцями із «Азова». Мовляв, їм потрібна підтримка, турбота, їм потрібно знати, що про них пам’ятають. Так, справді, потрібно, подумав я. Але мені це все одно б не сподобалося. Але ж не всі такі психи, як я. Можливо, Джоні ставиться нормально до таких речей. Думаю, що нормально. Він не заморочується, він стійкий психологічно.

Таким чином, автор доводить наскільки важливими є навіть на перший погляд незначні вчинки кожного з нас для підтримки тих, хто захищає територіальну цілісність України і не «впускає» війну у наші з вами домівки. Оповідання спонукає замислитися над тим, що саме завдяки самопожертві бійців, що захищають Україну на передовій, ми маємо можливість щодня ходити на роботу, виховувати дітей, водити дитину у дитсадок, вирішувати всі свої такі невідкладні справи, не боячись свисту куль, розриву смертоносних снарядів. Автор, ніби, мимохідь, але дуже переконливо підкреслює важливість вдячності кожного з нас бійцям, котрі полишивши мирні професії, за власним покликом серця пішли на війну, а вдома на них також чекають кохані, діти, батьки...

Визначальною особливістю оповідань цієї збірки є точність, неупередженість оцінок, подій, фактів, мотивів персонажів. Письменники прагнуть бути «сторонніми спостерігачами» у своїх текстах, спонукаючи читача не лише співпереживати героям, а й самостійно аналізувати мотиви їхніх вчинків та дій.

Віталій Третяк в оповіданні «Завтра не існує» натхненно та чуттєво описує  нестерпність розлуки двох закоханих сердець.

Проте, скільки рідного було в кожному слові, кожному русі, ми закінчували початі речення одне одного. Слова, здавалось, зайві. Я ніколи не вірив у кохання з першого погляду. А в це і не треба вірити, це треба відчути. Відчути, що твоє.

Під обкладинкою книги зібрані дуже різноманітні за жанром та стилістикою оповідання. Поціновувачі художнього слова знайдуть тут такі жанри, як література абсурду, реалізм, фантастика. 

За словами співавторів антології, їхня мета була через це видання представити літературне угрупування «Свідки слова» у «сучасному літпроцесі такими, як ми є».

Автори надзвичайно промовисто окреслюють завдання, виклик, мету, прагнення, яке вони ставили перед собою, готуючи це видання до виходу у світ. А саме: достукатися до серця кожного читача, спонукати зрозуміти, відчути, любити, пробачити.

Письменники досягають вражаючої правдоподібності завдяки деталізації. Неможливо не пережити історію з автором, коли бачиш своїми очима тих самих пенсіонерів і мам на жовто-блакитних лавочках разом з бійцями, які тримають автомати. Неможливо не відчути сире повітря, не зупинитися біля кручі і не замислитися над всім життям до цього. Під однією палітуркою антології опинилися київські і донецько-луганські автори віком від 20 до 30 з гаком років, які в різний час опинилися в Києві. Воістину Схід і Захід разом, і об’єднала всіх любов до українського слова і літературна творчість.

Книга припаде до смаку кожному, хто вірить в Україну, любить художнє слово та роздуми про неповторність та світло кожного нового дня.

Ігор Зіньчук

Філолог, автор рецензій на книги.

author photo