Книги про котів на честь Дня котів

2017-08-08 21:47:29

Переглядів: 1041

http://chytay-ua.com/

З 2002 року за ініціативою Міжнародного фонду благополуччя тварин 8 серпня святкується Міжнародний день котів. Зрозуміло, що ми просто не могли пройти повз цю визначну в житті кожного котораба подію! І оскільки привітати всіх котиків на планеті не зможемо ні фізично, ні фінансово, то вирішили зібрати докупи книжечки, в яких ці непризнані владики інтернету грають далеко не останню роль!

Одразу попереджаємо: далі зазначена лише малесенька, не більша за котячий кігтик, частинка книжечок з хвостатими і вусатими, а решту, сподіваємося, ви допишете нам в коментарях.

Отже, перший з житті майже кожної людини літературний кіт – неперевершений пан Коцький! Цей хитрий, нахабний і доволі самовпевнений котяра, який знає собі ціну, вже з малечку натякає малюкам на те, що з котами просто не буває, але і без них геть невесело.

Ще один, не менш відомий казковий кіт – Кіт у чоботях. Діставшись у спадщину наймолодшому сину мельника, він дуже швидко довів, що якщо до котика по-доброму, то він і життя здатен врятувати, і з принцесою може одружити.

І якщо вже мова зайшла за котів, які можуть дуже багато, то просто злочином буде не згадати про чорного-пречорного Бегемота, улюбленця Воланда і не тільки, здоровенного котяру, який і примус полагодити може, і на трамваї любить покататися, і даму пригощає лише чистим спиртом. Михайло Булгаков в своєму «Майстрі і Маргариті» створив цілу галерею прекрасних образів, але Бегемот точно найхаризматичніший із них.

І якщо вже мова зайшла за котячу харизму, то гріх не згадати про другу найвідомішу усмішку в світі (маємо визнати, що першість тут таки утримує Мона Ліза) – чеширську. І хоча придуманий Льюїсом Керролом Чеширський кіт не є головним героєм «Аліси в Країні чудес», без нього та його незрівнянної посмішки «Аліса» була б не «Аліса».

Ще одні коти англійського походження – герої фентезійного циклу про Котів-вояків від авторок, що пишуть під спільним псевдонімом Ерін Гантер. Близько 40 книг, де головні і єдині герої – коти всіх кольорів, розмірів і характерів, – неабиякий успіх для всього котячого клану планети!

Трохи менше, лише 36 і 6 котів, живуть у книзі української письменниці Галини Вдовиченко, але це не завадило їм стати улюбленцями дітлахів і дорослих. Не в останню чергу так сталося, мабуть, через те, що ілюструвала книгу Наталка Гайда, яка за сумісництвом ще й хазяйка Лисого кота і бездоганно вміє передавати всі котячі примхи та особливості.

А тепер знову повертаємося до Англії, а точніше, до пана Ніла Геймана, котрий познайомив Кораліну з чорним, саркастичним котом, якого звати Кіт. І не закохатися в цього свободолюбивого, самодостатнього і мудрого котяру майже неможливо.    

Туманний Альбіон відомий ще одним «котячим» автором – вітайте: неймовірний та геніальний сер Террі Пратчетт та його гумористична книга «Кіт без дурнів», написана у форматі енциклопедії зі справжнього котознавства. До речі, Смерть, один з найулюбленіших пратчеттівських персонажів, теж обожнює саме котів.

І якщо ми вже в Англії, то заглянемо на хвильку до Хогвортса, де заплутаними коридорами блукає стара облізла міс Норріс. Визнаємо, далеко не найвідоміший літературний кіт, але якщо вже ми проходили поруч…

Загальновідомою є любов до котів Ернеста Хемінгуея. Ці хвостаті чотирилапики були його улюбленцями, а одна навіть стала героїнею оповідання «Кішка під дощем».

В літературі є ще один, специфічний вид котів, творцем яких є його величність Стівен Кінг. Звісно, ми про оповідання «Кіт з пекла» і дуже еммм… специфічного Черчилля з «Цвинтаря домашніх тварин».

Але не всі котики вбивають, більшість з них все ж рятують, як от рудий пухнастик з автобіографічної книги Джеймса Бовена «Вуличний кіт на ім’я Боб». Цей містер знайомий навіть з герцогинею Кембриджською Кейт Міддлтон і знявся у кіно. Так і хочеться додати: «А чого добився ти?..»

А ще є коти, які пишуть книги. Точніше, письменники, які пишуть книги про котів, які пишуть книги. А якщо простіше, то йдеться про «Життєві погляди Кота Мурра» від Е. А. Т. Гофмана. Смішне, трагічне і філософське – все поєднується в цій книзі, що вийшла з-під пера чи то пак лап Мурра і вважається ледь не вершиною творчості Гофмана.  

… І на цій філософській ноті ми, мабуть, завершимо, бо, по-перше, перерахувати всіх книжкових котів майже неможливо, а по-друге, пора бігти годувати власного. Обов’язків котораба ж ніхто не відміняв)

P.S. Ще одного згадали! Кіт Боніфацій з роману-антиутопії Олександра Ірванця «Рівне/Ровно»! Теж пристойний літературний кіт! І в Пушкіна там якийсь, здається, під дубом ходив, вченим навіть, кажуть, був..