Волтер Айзексон "Інноватори: як група хакерів, геніїв та ґіків здійснила цифрову революцію"

2017-05-19 20:47:32

Переглядів: 1503

http://chytay-ua.com/

Попередження: автор даного тексту не є програмістом, математиком, фізиком, експертом з питань комп’ютерних технологій і не досліджував історію зародження та розвитку цифрової революції. Він жодним чином не може судити про технічну і математичну достовірність викладених фактів, тому зосередиться на висвітлених темах і, власне, інноваторах. 

 

Справжню творчість цифрової епохи породжували ті, хто був здатен поєднати мистецтво з наукою.

Волтер Айзексон

В час, коли ледь не щодня у ЗМІ можна наткнутися на заголовки про те, що десь «виховали» штучний інтелект, здатний до самонавчання, десь навчили комп’ютер «відчувати» емоції користувача, десь комп’ютер «написав» книгу, а Ілон Маск збирається зайнятися питаннями того, як можна буде «завантажити» власні знання і, можливо, навіть пам'ять в мережу, книги про комп’ютерні технології, фантастичні романи, які через швидкий розвиток технологій перестають бути фантастичними, та про людей, які сприяли і забезпечували становлення цифрової ери людства, користуються щораз більшою популярністю. В цьому контексті варто згадати хоча б 2011 рік, коли в українському перекладі з’явилася книга Волтера Айзексона «Стів Джобс». Вона майже одразу стала міжнародним бестселером, про неї говорили скрізь, а прочитати біографію свого кумира вважалося обов’язковим для фанатів як самого Джобса, так і для всіх фанів його яблучної компанії.

Волтер Айзексон – американський журналіст і письменник, світове визнання якому принесли біографії Генрі Кіссінджера, Бенджаміна Франкліна, Альберта Ейнштейна (яку, за словами Антона Мартинова, видавництво «Наш формат» планує видати до кінця цього року) та Стіва Джобса. Майже не викликає сумнівів факт, що бестселером стане і біографія Леонардо да Вінчі, вихід якої заплановано на жовтень 2017-го.

Однак, у доробку Айзексона є не лише біографії окремих особистостей. У 2014 році він презентував книгу «Інноватори: як група хакерів, геніїв та ґіків здійснила цифрову революцію» (The Innovators: How a Group of Inventors, Hackers, Geniuses, and Geeks Created the Digital Revolution). Цьогоріч видавництво «Наш формат» видало її українською, тож історія становлення нової ери в історії людства стала до нас значно ближчою.

Певною мірою в «Інноваторах» Айзексон залишається вірним собі і продовжує  писати біографію. Щоправда, цього разу в нього вийшла не просто біографія, а біографія цілої епохи. Насправді це дуже важко – описати настільки насичений подіями, відкриттями і суперечностями період так, аби не пропустити нічого важливого і водночас не заморити читача надміром фактів, дат та імен.

Забігаючи наперед, зазначимо – автору вдалося! Вдалося насамперед тому, що одразу видно: тема для нього цікава і актуальна, він повністю віддається її дослідженню, вивченню і аналізу, та й перелік з понад тисячі опрацьованих джерел про щось говорить. 

«Інноватори» Волтера Айзексона – це історія становлення того, що ми називаємо ерою комп’ютерів. Багато хто вважає, що цей період є найважливішим і найдинамічнішим в історії людства. Прикметно, що автор і описує це саме як історію, як великий ґрунтовний роман. Він показує одночасно і вертикальний (бо без чіткої хронології у таких книгах ніяк), і горизонтальний зріз епохи (бо неможливо розповісти про людину та її внесок в розвиток комп’ютерів, не розповівши про умови, за яких вона працювала, цілі, які переслідувала, співпрацю, суперечки і відверті конфронтації з соратниками та конкурентами).

Айзексон не бере подію, вирвану з часу і контексту, а описує суспільні настрої та передумови, аби дати повнішу картину дійсності, яка призвела до появи тієї чи іншої інновації. Особливо яскраво він розповідає про 60-70-ті, коли світ став ширшим, бітників змінили хіпі, а персональний комп’ютер став майже настільки реальним, якими були, наприклад, антивоєнні студентські протести.

Також автор не забуває нагадувати, як сильно ми звикли не помічати багатьох речей, вважаючи їх чимось на кшталт того, що було завжди. Курсор, перетягування файлів, створення папок, іконки для документів - те, на що зараз ми майже не звертаємо уваги, колись було інновацією, революцією та справжнім полем битви найкращих інженерів і програмістів.

Читаючи «Інноваторів», іноді забуваєш, що перед тобою ґрунтовне дослідження і підсвідомо сприймаєш книгу саме як роман з великою кількістю харизматичних персонажів.

Але хоч таких персонажів справді багато і кожен з них особливий по-своєму, головним героєм все ж залишається Ада, графиня Лавлейс, донька лорда Байрона, яку ще часто називають першим програмістом. Вона успадкувала від батька поетичну жилку, а від матері – математичну, і це поєднання пробудило її любов до того, що сама графиня назвала «поетичною наукою». Якоюсь мірою «Інноватори» – це ода Аді, з неї книга починається, згадкою про неї вона закінчується. Ця жінка фактично передбачила появу цифрової ери в історії людства, тому часті авторські згадування про неї не є чимось дивним.

Ада була першою, хто задумався над питанням штучного інтелекту, над тим, чи зможуть машини стати людьми. Графиня не вірила в це. Вона вважала і доводила, що машина може виконувати операції згідно з інструкціями, але не зможе виробити власні ідеї чи наміри.

Зовсім по-іншому дивився на комп’ютери Алан Тюрінг, який вважав можливим розвинути штучний інтелект до рівня людського. Проте, роками відстоюючи таку точку зору, великий англійський математик робить те, що перекреслює всі його переконання: Алан Тюрінг закінчив життя самогубством. «Хіба машина зробила б щось подібне?» - запитує Айзексон і не поспішає відповідати на це.

Можливо, тема штучного інтелекту і проходить через усю книгу, але вона точно не є визначальною. Айзексон говорить і про інші актуальні питання, зокрема, про те, чи повинно програмне забезпечення бути відкритим і безкоштовним, чи все ж має приносити вигоду своїм розробникам, згадує він і про всім відомі патентні війни, що їх роками ведуть провідні комп’ютерні компанії, про історію непростих стосунків двох геніїв – Джобса і Гейтса, про перших програмістів, якими були жінки, про хіпі, Кена Кізі, «Фестиваль приходів», «Каталог усієї землі», про «Матір всіх демопоказів», з якої ми, можливо, отримали знаменитий ролик «1984» від Apple, про Бріна, Пейджа, Google і Wikipedia, про інтернет і перших хакерів, про транзистори, мікрочіпи і відеоігри, про… 

Айзексон розповідає ще багато про що, але зводиться його розповідь до того, що інновації не з’являються спонтанно. Вони виникають там, де для цього вже є сприятливе середовище, і в той час, коли накопичується достатня кількість знань, теорій і геніїв. Іншими словами, інновація – справа своєчасності.

Саме це і об’єднує людей, про яких йдеться у книзі: ті, хто зробили нашу сьогоднішню цифрову епоху реальністю, не просто опинилися в правильний час і в правильному місці. Вони вчасно опинилися там, де для їхніх теорій і божевільно-революційних ідей склалися найсприятливіші умови. Насправді кожен інноватор – це той, хто зумів об’єднати власне бачення з теоріями, ідеями, знаннями і вміннями інших. Фактично, каже Айзексон, інновація є результатом групових зусиль, що передбачають співпрацю мрійників та інженерів. Іноваторів-одинаків не буває.

Якщо говорити про оформлення книги, то до нього немає жодних претензій. «Наш формат» вміє робити якісні, презентабельні і красиві книги. А ще «Наш формат» трохи любить нагрішити з редагуванням. Так, фрази «доки суд та діло», «безумно чудовий» і невиправдані повтори подекуди ріжуть вухо і зір, хоча слово «застосунок» чомусь сприймається доволі органічно.

Тож, підводячи підсумки:

- «Інноватори» Волтера Айзексона – книга, однозначно гідна прочитання!
- Кому читати? Всім! Вона написана легко і доступно, тож навіть найбільшим гуманітаріям не часто доведеться звертатися за допомогою до Google. «Інноватори» особливо сподобаються «технарям», математикам, любителям комп’ютерів, технологій та історії, а також тим, хто панічно боїться приходу Скайнет.
- Кому не читати? Тим, хто боїться великих книг, комп’ютерофобам, тим, хто очікує зустрітися зі Скайнет вже завтра за обідом)