Не те життя

У вас незручне крісло на робочому місці? Думаєте, куди краще поставити нову шафу-купе, бо в стару все ваше "нічого вдягти" вже не поміщається? Картаєте себе за те, що не купили на вихідних ту милу кофтинку? Ні, ну справді, де ж ви тепер ще знайдете такий незвичний бірюзовий відтінок?

Досі не можете спокійно спати, бо Свєтці з сусіднього відділу вже пообіцяли привезти айфон 6, а ви ще і до 5-го не розжилися? Ненавидите весь світ, бо на вас в приймальні поліклініки неправильно подивилися?

Готові перетворити в мішень для дартсу фото колеги, яка щойно з Балі повернулася, а ви ж дорожче Єгипту не були? Вирішуєте, що завести вдома: чіхуахуа, йоркширського тер’єра чи дитину?

Пані та панове! Ласкаво просимо в Аннаваді, Мумбай, Індія! Це такий район там, з трущобами (нетрі не пишу, бо трущоби якось суть краще передає). Так от, там немає центрального водопроводу, каналізації, дітей ночами кусають щурі, збір і сортування сміття (і весь спектр ароматів від цього заняття) – один із способів вижити, діти в 18-ть помирають від туберкульозу або просто помирають, бо їх переїхала машина чи побили поліцейські.

Тому шановні ті, кому вічно чогось не вистачає, і хто не може дня прожити, щоб комусь не поплакатися на свою важку долю! Досить нити! Пішли в магазин, купили книжку Кетрін Бу "В тіні вічної краси", ще раз перечитали ті розділи «Шантарам», де описано трущоби і життя тих, хто там живе, витерли соплі і почали вже робити хоча б щось! Для початку, наприклад, завдайте собі клопоту і почніть нарешті викидати пластик у спеціальні контейнери!