Массімо Пільюччі «Як бути стоїком. Антична філософія та сучасне життя»

24.07.2020

Переглядів: 22091

http://chytay-ua.com/

Книга Массімо Пільюччі "Як бути стоїком. Антична філософія та сучасне життя" – прекрасний путівник у світ філософії стоїцизму. Массімо Пільюччі – американський вчений, філософ і біолог, який тривалий час мешкав в Італії. Вкрай важливо на цьому наголосити, оскільки за цим постає два важливих постулати. Автор – біолог і чудово усвідомлює вплив біохімічних процесів організму на самопочуття людини. Він розуміє біохімічну складову щастя, про концепцію якого говорять стоїки. Також він тривалий час споглядав пишноти руїн Риму та був занурений у той світ, де творилася філософія.

Ця книга є напрочуд популярним посібником, в якому автор досліджує мислення і поведінку людини, цивілізаційні прошарки, а також співвідносить античний побут з сучасним. Він доходить висновку, що з часів античності людська природа практично не змінилася. Стоїчні автори шукали шлях, як серед всієї величі розквітлого Риму бути щасливим. Тому книга якнайкраще пасуватиме сучасному читачеві, який потопає в світі технологічних процесів і забуває про свою сутність, намагається її ігнорувати.

Книгу відкриває епіграф з "Божественної комедії" Данте Аліг'єрі:

“На півшляху свого земного світу

Я трапив у похмурий ліс густий,

Бо стежку втратив, млою оповиту”.

Автор посилається на Данте не просто так. Оскільки провідником Данте в світ пекла був Вергілій, Пільюччі, за схожою логікою, вибирає для подорожі в стоїчний світ Епіктета. Це засновник стоїчної філософської школи. Найвідомішим його трактатом який дійшов до нас є "Енхірідіон". Массімо Пільюччі щедро цитує його, а також часто згадує твори двох інших найвідоміших античних філософів-стоїків: Марка Аврелія і Луція Сенеки.

Важливо відзначити, що за глибину мудрості Марк Аврелій, римський імператор, розглядається деякими християнськими авторами як певний пророк і провісник християнства. Необхідно також врахувати, що християнство, яке розвивалося саме в античному середовищі Римської імперії, не залишилося поза впливами тодішніх філософських шкіл і традицій.

Антична філософія справила на християнство величезний вплив і стала важливим джерелом для побудови вчення та його етичної концепції. Проте стоїчна філософія не залишилася тільки в античності, а продовжувала розвиватися і утверджуватися в світі. Блаженний Августин, Фома Аквінський, Вольтер і навіть Адам Сміт прямо чи опосередковано асоціювали себе зі стоїцизмом, а його вплив відображався у їхній творчості.

Філософія стоїків позначилася не тільки на епосі раннього християнства, Відродженні й Новому часі. В сучасності вона продовжує певним чином промовляти через християнську культуру і економічну науку.

Те, що стоїцизм продовжує бути живою філософією, вбачається зокрема із енцикліки Evangelii Gaudium папи Франциска, який згадує про нього в контексті прагнення радості. 

Варто зазначити, що Массімо Пільюччі відверто боїться конфесійної релігійності та не наводить прикладів впливу філософії на релігію. Проте уважний читач обов'язково помітить, що християнство застосовує низку філософських категорій. Зокрема поняття Логосу у християнстві дуже перегукується саме із його стоїчним тлумаченням. Так, стоїки трактували Логос як світовий розум, який втілюється в матерії, якому підкоряються природа і повинна коритися людина.

У цьому контексті цікаво спостерігати як Массімо Пілюччі у шостій главі цитує Епіктета з якими намагається полемізувати:

"Що ж є сутність Бога? Тіло? В жодному разі. Земля? В жодному разі. Добра слава? В жодному разі. Розум, знання, мислення правильні. Відтак, тут узагалі шукай сутність блага.” 

Мета стоїчної філософії – досягнення щастя. За міркуваннями стоїків, до нього ведуть три дисципліни: фізика, етика і логіка. Саме в такому порядку розгортає Пільюччі свою книгу, в трьох основних частинах пояснюючи кожну з них.

Ці дисципліни не настільки очевидні як здаються на перший погляд. Вони мають досить мало спільного з сучасними науками. Наприклад, пізнання фізики людиною має укріпити чесноти доблесті й поміркованості. Саме завдяки цьому людина має навчитися чого варто і не варто бажати. Так, згідно зі стоїками, жити необхідно маючи уявлення про природу світу і про природу людини в ньому. Відповідно, фізика в цьому відношенні полягає в розумінні людиною речей, на які вона може впливати, а на які – ні. За стоїками, слід дистанціюватися від переживань, на які вона не можна вплинути. Варто займатися тим, на що поширюється воля людини. До того ж вкрай важливо, міркують філософи, отримати насолоду від повноти моментів життя і зберегти душевну рівновагу.

Це найкраще ілюструє цитата Епіктета з третього розділу книги:

"... Якщо ти цілуєш своє дитя, або брата, чи друга ... нагадуй сам собі, що любиш смертне, любиш аж ніяк не своє. Це дано тобі на даний час, не як що не може бути віднятим і не назавжди, але як смоква, як виноград у встановлений час року, а якщо ти сумуєш за ним і взимку, то ти дурень. Ось так і, якщо ти сумуєш за сином або за другом тоді, коли тобі не дано, знай, що ти це взимку сумуєш по смокві".

У другій частині книги, де йдеться про дисципліну дії, чи то пак етики, автор пояснює як поводити себе в світі. Тут Массімо Пільюччі наводить тезу, що світові процеси окреслюється особистостями та їх чеснотами. При цьому важливо мати гідні зразки для наслідування. Особливо чудова в цій частині восьма глава "Ключове слово", яка неабияк насичена текстами Сократа і Платона, алюзіями на Ернста Юнґера і Ганну Арендт. Автор заглиблюється в природу зла і його етичну сторону. 

"Адже якщо показати людині це, він сам по собі відступить від цього [від своєї помилки]. А до тих пір, поки не покажеш, не дивуйся, якщо він залишається при цьому. Адже він робить це за своїм уявленням про правильність".

У третій частині книги Массімо Пільюччі описує дисципліну згоди – логіку – і те, як реагувати на різні ситуації. Тут він розглядає тему смерті і самогубства, дає практичні поради як впоратися з гнівом, занепокоєнням і самотністю, описує поняття стоїчної дружби і любові, які глибоко осмислені грецькою філософією. Все це підводить читача до найважливішого розділу книги – "Практичні духовні вправи". Безпосередньо у Епіктета вони розпорошені на різних сторінках "Енхірідіона", а тут автор збирає 12 з них в одну главу. Читачеві дуже важливо усвідомити, що стоїцизм – це насамперед практична філософія, в якій необхідно постійно практикуватися. Массімо Пільюччі навіть радить виписати вправи на окремому аркуші на щодень.

"Справжня філософія – це трохи теорії і дуже багато практики, і Епіктет говорить про це гранично прямо: «Так ось, ми бачимо, що тесля стає теслею, навчившись тому-то, керманич стає керманичем, навчившись тому-то. Так чи не означає, що і тут зовсім недостатньо бажати стати доброчесною людиною, а потрібно і навчитися тому-то? ... Адже не роздумів бракує тепер, немає, книг повним зі стоїчними роздумами. Чого ж бракує? Того, хто буде застосовувати на ділі міркування, хто справою буде свідчити на їх користь".

Безперечно ця книга надзвичайно актуальна й сьогодні. Попри те, що з часів Епіктета пройшло тисячоліття але, як ми бачимо з його текстів, людська природа не змінилася. Величезний успіх для сучасного читача полягає в тому, що з'явився автор, який зібрав в один твір "Енхірідіон" і "Бесіди Епіктета", ретельно вивчив і навів цитати з "Наодинці з собою" Марка Аврелія і "Моральних листів до Луцилія" Луція Сенеки. Завдяки цьому книга "Як бути стоїком" Массімо Пільюччі максимально структурована. Також вона написана простою і зрозумілою мовою з безліччю авторських аналогій сучасності. Це робить її провідником в античний світ для широкого кола читачів, дозволяє заново переосмислити стоїчну філософію і застосовувати її на практиці.

Замовити книжку про Стоїцизм

Роман Ламанський (Тищенко)

Журналіст Радіо Свобода

author photo
poster