«Зірки й кістки»: як ідея стає книжкою

12.02.2023

Переглядів: 745

http://chytay-ua.com/

Ірина Грабовська, письменниця

Коли ми говоримо про книжки, зазвичай концентруємося на кінцевому результаті – стосику паперу, «який проживе довше за тебе», як писав Карлос Сафон. Але насправді велику частину свого життя книжка проживає у вигляді ідеї – спочатку одної, тої, що штрикає автора і залишається десь на підсвідомості, поки він не почне її розробляти, потім – кількох, десятків, сотень, коли ця початкова ідея обростає ідеями сюжетних поворотів, образами персонажів і законів фантастичного світу, деталями, які можуть виринути у найневідповідніший момент – перед сном або у черзі в Ощадбанку, або на пробіжці, коли нема, де їх записати. Я, наприклад, досі не думаю про свої книжки саме як про щось паперове, для мене це велика хмара ідей, що зберігаються в голові і якимось чином сплітаються в одну історію.

Тож з чого почалася трилогія «Замок із кришталю», перша книга якої вийшла у видавництві «Віват» у 2022 році, і як історичний роман перетворився на фентезі меча й магії? Гадаю, у кожного автора, принаймні, у мене так точно, існує час, коли закінчується щось велике і глобальне, і настає певна пауза, якої і чекаєш, і боїшся. У 2020 році я закінчила всі тексти, пов’язані зі стімпанк-всесвітом міста вчених і дослідників Леобурга, і зрозуміла, що історія розказана. Я жила нею так довго, майже 8 років, аж ось вона раптово скінчилася, і я ніби впала з линви, якою звикла йти. Це радісно і сумно водночас, бо тоді настає час дрібних розрізнених ідей, але зовсім нема певності, що з тобою колись ще трапиться нова Історія, і такі персонажі, якими ти пишатимешся.

Так у розмові з подругою я скаржилася, що колись в юності написала історичний роман про Столітню війну, який так ніколи й не був виданий, хоча історія спадкової війни у середньовічному герцогстві Бретань мене свого часу дуже захопила. І я розповідала їй про своїх середньовічних лицарів з таким жаром, що вона зауважила: «Ну, якщо ти вже так любиш їх, чому б тобі не перетворити все на фентезі? Твої читачі чекають нової фантастичної історії».

Тут треба відзначити, що я дуже прискіпливо ставлюся до історичного матеріалу, мені завжди важлива максимальна точність, бо, на мою думку, з поваги до діянь людей, що реально існували і померли, письменник мусить писати якомога правдивіше. Перетворення реального історичного сюжету на фентезі відкривало трохи лячний, але широкий простір для інтерпретацій, поєднань, прискорення часу, перестановки подій і зміни реальних характерів. Поки я не зважувалася надати середньовічним бретонцям крила, ця воля захопила мою підсвідомість. Я зрозуміла, що це і є та сама «нова велика ідея» - нова подорож довжиною у кілька років.

Мій ранній історичний роман «Замок із кришталю» - це байопік про бретонського герцога Жана «Доблесного» де Монфора, який жив у 14 столітті. Війна спадкування Бретані, яка і є основною сюжетною лінією фантастичної трилогії, тривала з 1341 по 1364 рік на тлі значно ширшого європейського конфлікту – війни Англії і Франції, який ми нині знаємо як Столітню війну. Це був час розквіту лицарської культури і культу Прекрасної дами, час турнірів, епічних битв і жахливих епідемій. Тому, переглянувши свій початковий сюжет, я вирішила показати це грандіозне історичне тло очима інших персонажів. Якщо в оригінальному сюжеті головними були лише прототипи Янна, Мейрі та Мони (до речі, тільки Мона з головних героїв не має реального історичного прототипу), то у фентезійному світі до них додалися Ольєр, Ізвен і Етельріх, історичні прототипи яких брали участь у війні на теренах Франції, що лишилося «за кадром» оригінального роману. Доповнення новими сюжетними лініями одразу ж збільшило задумку і розмір тексту вдвічі, а згодом – і втричі, так «Замок із кришталю» став трилогією. Так само збільшилася і кількість описаних локації: дія у першій книзі - «Зірки й кістки» - переважно відбувається в королівстві некромантів Небельгаймі (прототипом якого є Англія), у другій книзі – «Землі Крилатих» - у князівстві крилатого народу Ретоні (прототипом якого є Бретань), а в третій книзі – трилогії «Замок із кришталю» - частина персонажів опиниться в королівстві Велика Санжа (прототипом якого є Франція).

Мене зачаровувала можливість описати легендарну битву біля Пуатьє, але при цьому зобразити атаку монстрів на важку кавалерію і підняти мертвих на полі бою. Або по-своєму інтерпретувати бурхливі, сповнені пристрасті й підступних зрад, стосунки головного героя і одного з його найближчих соратників. Або наділити реальну англійську принцесу Ізабеллу великою магічною силою, якої вона не мала у нашому середньовічному світі, і подивитися, що з того вийде. Фентезійний сетинг дав можливість заміксувати германські мови та культуру із мексиканською традицією шанування мертвих, південно-слов’янську і французьку культури, кельтський фольклор і кавказькі звичаї. Втім, я залишалася вірною принципу «максимально близько до реальності», тому мені довелося перечитати купу наукових монографій і публіцистичних книг різними мовами про чи не кожного із прототипів моїх персонажів. Я досліджувала характери й поведінку, реакцію на ті чи інші події, шукала психологічні портрети і опис стосунків, аби навіть у фентезі розповісти історію перш за все реальних людей.

Ось так одна велика ідея перейшла межі жанрів і переросла в іншу. Як я завжди кажу, фентезисти часто пишуть цикли, а не одиночні книги, бо шкода розлучатися із придуманим світом, в якому тобі все знайоме. Тож можливо, що колись світ «Замку із кришталю» народить ще якусь історію.

 Читайте також: Якби я не написала «Таємну раду вітрів», я б ніколи не стала дитячою письменницею

Підтримати проект

Замовити книгу

Ірина Грабовська

Письменниця

author photo