онлайн-журнал про книги та літературу
Дмитро Безверхній — уманський письменник, історик та педагог. З дитинства мріяв стати археологом та захоплювався детективами. Дебютував історичним детективом «Порцеляновий погляд» (2020 р.): про розслідування дружини експоліціянта Софії Павлівни Нрієвської в Умані у 1899 року.
На сьогодні у доробку автора ще дві історико-детективні книги (продовження пригод Софії Нрієвської – «Порядні пані вмирають самітно» (2022) та «Імперія одноденок» (2024)) та декілька оповідань у різних збірках.
БЛІЦ-ІНТЕРВ'Ю
Чи читаєте електронні книжки, слухаєте аудіокнижки? Електронних книг не читаю. У читанні для мене важлива й атмосфера, а її дарують саме паперові книги — люблю гортати, відчувати аромат, чути шурхіт сторінок. А от аудіокнижки інколи слухаю — це зручно. Хоча вони займають, певно, не більше 5% від усього об’єму читаного/слуханого.
Недочитані книги: Інколи я відкладаю книжку на середині й можу повернутися до читання за кілька місяців. Але маю чимало й таких, до яких повертатися бажання більше не виникало, хоч це й не погані книжки. А ще є “Нестерпна легкість буття” Мілана Кундери та “Заповіти” Маргарет Етвуд — чудові книжки, читання яких перервало широкомасштабне вторгнення. Вони обидві лишилися таким собі слідом пам’яті й наступний крок у читанні цих історій я поки ще не зробив, проте хочу.
Особистість чи особистості, які надихають: Українці — суцільне натхнення, особливо в нинішні часи. Утім, якщо брати окремих персон… Надія Суровцова, В’ячеслав Липинський, Леся Українка й багато інших.
Музика, що створює настрій: У моєму плей-листі однозначно є місце для: Florence and the Machine, Океан Ельзи, Panic! at the Disco, Vivienne Mort, Один в каное, Lana Del Rey, Lady Gaga, No Doubt.
Фільм/ми, що вразив: Не певен, що вразили, але принаймні дуже сподобалися: “Кравчиня”, “Мої думки тихі”, “Легка поведінка”, “Жінки”
Улюблена екранізація: “Віднесені вітром”
Улюблене місце читання: Гойдалка в моєму саду
Улюблений автор: Агата Крісті
Улюблений літературний герой: Міс Джейн Марпл
Життєве кредо: Свій шлях варто починати із першої сходинки, а не з другого поверху.
Кого з митців хотілося б запросити на каву? На чай — Агату Крісті
Остання прочитана книга: Марія Матіос “Майже ніколи не навпаки”
УЛЮБЛЕНІ КНИГИ
“Мандрівний замок Гаула” Діана Вінн Джонс
Як на мене, це одна з тих історій, що житимуть вічно. Проста й геніальна книжка. У ній є все: справжнє кохання, щира дружба, чудові герої, жарти, магія і місце для див. Софі — неперевершена персонажка. Звісно ж штрихів історії додала легендарна екранізація від Хаяо Міядзакі. Утім, книжка більш ємка сюжетно. Раджу й інші частини цієї історії.
“Тріснуло дзеркало” Агата Крісті
Ідеальний класичний детектив. У наш час Крісті приписують надмірну сухість у зображуванні персонажів та сюжетних ходів, мовляв, бракує психологізму. Абсолютно не згоден із цим твердженням. Романи Королеви детективу справді без надмірності драми, але психологізму їм уже точно не бракує. І “Тріснуло дзеркало” одна з таких історій. Сюжет детективу зводить на одній сцені життя два різні світи — задурманені пишноти голлівудського бомонду й тиху заводь англійської провінції. Материнська любов і безплідні сподівання, випадковості й отруєна доля — усе як я люблю, й Крісті тут ніколи не підводить.
“Ігри янгола” Карлос Руїс Сафон
Цю історію я прочитав понад десять років тому. Цілком випадково придбав на розпродажі видавництва КСД “Ігри янгола” першого видання за смішні, навіть на той час, 9 гривень і… відклав на полицю до кращих часів. Через півроку взявся за читання — це було неймовірно. Магічний реалізм Сафона полонить із перших сторінок і не відпускає до фінальної крапки. Бездоганно прописана атмосфера Барселони 30-х років ХХ століття. Історія молодого письменника з терпким післяприсмаком попелу. Уже пізніше я дізнався, що “Ігри янгола” лише частина циклу романів Сафона, переплетених між собою родинними загадками, таємницями та Цвинтаром книжок. Раджу.
“Якби” Ірен Роздобудько
Химерний роман про подорожі в часі, чи радше про занурення у власне дитинство. Головна персонажка випадково знаходить “шлях” в минуле. Зустрічає людей, які давно постаршали, постаріли, померли. Намагається оживити й доторкнутися до всього, чого вже не існує та виправити помилки. Чи варто втручатися у життя, яке стало спогадом? Можна принаймні спробувати.
Серія про Гаррі Поттера
Хлопчик, що вижив прищепив мені любов до читання. Тому книжки Джоан Роулінг із чарівного всесвіту поттеріани завжди матимуть окреме місце в моєму читацькому серці. І ви знаєте, що вони чудові!
Читайте також: Дмитро Безверхній «Порядні пані вмирають самітно»
