Роман Євгенії Кузнєцової «Спитайте Мієчку» феєрично поринув в український літературний вир і вийшов у топ читацьких відгуків за шалено короткі терміни, потрапивши у короткий список у номінації «Книга року BBC – 2021». Сотні людей висловили свою думку щодо мистецького зразка, зокрема Алла Комарова, Роксолана Жаркова, Таня Герасько, Ганна Улюра, Євгеній Литвак тощо. Затамуйте подих і уявіть, що тільки на сайті «Yakaboo» опубліковано 54 рецензій, а на платформі «Goodreads» – 590 відгуків. Також твір отримав спеціальну відзнаку від журі премії Європейського Союзу з літератури. Десятки людей досі читають цей текст, а тисячі ще планують до нього звернутися. Проте чи залишається актуальним цей текст у 2024 році? Беззаперечно! Життя українців неймовірно бентежне, адже закидає то у революції, то у пандемію, то війну (сподіваємося, що «тощо» не буде). Отже, які важливі ідеї, мотиви, символи можна відкрити для себе у цьому тексті?
Усі вони – більше, ніж просто знайомі
Читач поринає у закодовані сенси мистецького твору про буденне життя ще з самої обкладинки, де ілюстраторка показала основне місце подій (дім бабусі) і галерею героїнь (Лілічку, Мієчку, Марту, Люсю, Теодору). Цей текст – жіноча утопія, що об’єднує кілька поколінь, де жінки сховалися якомога далі від чоловіків і поближче до дитинства. Проте з часом у тексті з’являються й інші персонажі: Марко, Роберто, Наті, Марія, Фумітака, Данило, Устим, Іван, Петро та Павло тощо.
Навіть де-не-де виринає рудий кіт (йменований Яковом посмертно) та кошеня Юля. Авторка влучно й іронічно зауважила:
«Перебування у цьому будинку мало накопичувальний ефект, а радіус сили тяжіння до нього, як тепер з’ясувалось, сягав майже п’яти тисяч кілометрів»
Дім постає прихистком, який об’єднує всіх у складні часи. Це місце насичує теплом, спокоєм і навіть безпекою. Хоч люди не знають добре одне одного, але вони розуміють, через які труднощі проходять, і ставляться одне до одного з повагою та розумінням. Хіба не це почали проживати й усвідомлювати українці, коли відбулося повномасштабне вторгнення росії в Україну?!
А який момент із книжки стане найважливішим для вас?
Завдяки тонкій письменницькій вправності у творі окреслено моменти, що однозначно викличуть емоції: дім бабусі та дідуся, активне та говірливе сімейство, безмежно великий яблуневий сад, старий рудий кіт тощо. Головну увагу зосереджено на долі жінок, їхніх переживаннях і думках, а чоловіки набувають маргінального характеру, хоча щиро кохають і часто діють. Проте своїми ніжними серцями вони сягають до неймовірних екзистенційних тем. Зокрема як же гостро підмітила героїня з книжки:
«Кожна жива істота має право на притулок, — казала Мієчка за кермом»
Ще менше згадано дітей, які мають характер наслідків бурхливих і бездумних взаємин чоловіка та жінки, але в той самий час вони невіддільні від історії героїв. Їх оберігають, цінують, люблять.
Чому цей текст – унікальний роман сучасної української літератури?
Сюжет, система персонажів, манера оповіді, тон, ідейно-тематичний спектр вдало гармоніюють між собою, утворюючи унікальний, але водночас близький кожному простір. Авторка вдало підмітила, що «це літо буде поза часом, поза простором, поза усім». Це – повільний сценарій без драм і трагедій, що виводить читача на новий рівень усвідомлення самого себе. Цей роман тісно переплітає минуле, теперішнє та майбутнє і відтворює життя та стосунки у всіх проявах. Визначальною для героїв, а може, для всіх нас, є фраза:
«І хоч спільної мови у них не було, їхній досвід, їхні долі, втома і водночас любов до родини й були їхньою спільною мовою»
Окремої уваги потребує гумор і іронія, які насичують ледь не кожну репліку. Мисткиня звертається до важливих соціальних питань: місця жінки у суспільстві, підтримки родини у складних ситуаціях, неможливості уникнути прийняття важливих рішень, внутрішнього комфорту, людських цінностей.
Мистецький твір, який актуальний як ніколи раніше
Отже, низка позитивних рис вирізняє роман Євгенії Кузнєцової «Спитайте Мієчку із-поміж інших: масовий сюжетний спектр, актуальний за війни ідейний пласт, насичений образний ряд, плавний ритм твору, тонка архетипна система персонажів тощо. Цей текст стане рятівним якорем для тих, хто почав тонути в потоці із засобів масової інформації, інтернет-порталів, блогів, літературних газет, збірок тощо. Дім великої родини вмістили в невеличкий роман, але не применшили значущості кожного елементу.
Мисткиня крізь текст інтерпретує, надихає, мотивує, навчає тощо. За часів повномасштабного вторгнення росії в Україну багато сімей розкидало по світу, люди втратили свої домівки, покинули все, що створювали роками... Настав час прийняття важливих і безповоротних рішень. Наразі цей роман набув нових, але вкрай значущих сенсів, а саме: психологічного прихистку та галереї теплих спогадів із життя. Страшно? Бентежно? Нервово? Спитайте Мієчку та не відтягуйте до кінця літа, бо час прийняття рішення не оминути…


