онлайн-журнал про книги та літературу
«Найкращі історії виростають із реальності», — такі слова звучать у передмові до моєї дебютної книжки «Соня шукає друзів». І справді, у цій книзі майже немає випадкових місць або персонажів. Усі вони дбайливо принесені для читачів із життя у надії, що їм, як і мені, вони стануть підтримкою.
Нове життя — нові виклики
Книжка оповідає про дівчинку Соню, яка разом із батьками і старшим братом вимушена переїхати на захід України під час повномасштабного вторгнення. Соня має чудового друга — рудого шпіца Фелікса. Однак на новому місці вона має потоваришувати з іншими тваринами, людьми і навіть міфічними істотами, щоби зрештою знайти опору в світі, який змінився безповоротно. У широкому сенсі ця книга — про адаптацію і відкритість до нового. Я вірю, що цим вона буде актуальною не лише вимушеним переселенцям, а й усім, хто колись зустрічався зі змінами у своєму житті.
Я народилась і виросла на Харківщині, зараз мешкаю в Івано-Франківську. Однак ця книга — не про мене. Її головних героїв надихнула родина моїх друзів, яка так само мусила переїхати під час війни й будувати своє життя на новому місці. Близькість із цими людьми дозволила мені написати про родину Соні й про саму дівчинку з більшою любов’ю і теплом, ніж якби це була ідея «з повітря». Сподіваюсь, що цю любов відчують і читачі.
Вихід за стінки мушлі
Соня не любить подорожувати. На щастя, мандри люблю я, тож головна героїня не сидітиме на одному місці. Оскільки обставини змушують дівчинку вийти зі звичної «мушлі», вона вчиться шукати підтримку у знайомствах і цікавих місцях поза її стінками. Зрештою, щоб перестати чогось боятися — треба дізнатись це якнайкраще. Соня мужньо досліджуватиме світ навколо неї, а світ переважно ітиме їй назустріч, бо «сміливі мають щастя».
Це дуже комфортна книжка. Ризикну припустити, що саме базового відчуття комфорту й безпеки бракує всім, хто нагло втратив опори й на якийсь час потрапив у невизначеність. Звичайно, на шляху Соні не минеться без пригод, однак дівчинка зрештою зможе не лише знаходити підтримку, а й дарувати її оточенню. Лише у цьому балансі «беру-даю» формуються найміцніші зв’язки, на які можна спертися. У ньому також зростатиме впевненість Соні в собі, її здатність міцно стати на ноги.
Слідами книжкових персонажів
І чому б не поподорожувати шляхами Соні, відвідавши цілком справжні місця, що потрапили в книжку? Я наполегливо раджу мандри усім (хоч і не обіцяю, що у згаданих місцях на вас чекатимуть добрі духи і дракони). До книжки потрапили деякі мої «місця сили», як-от ранчо «Скарбова гора» на Львівщині та водоспад Пробій у Яремчі. Авжеж, власники ранчо мені не платили за згадку у книжці. Їм достатньо було створити місце, де я почувалася затишно в один з найгірших періодів мого життя.
Інші згадані місця — озеро Супій та озерний будиночок у мисливському господарстві «Стир» ще чекають моїх відвідин. В Україні існує стільки місць, які можуть надихати на магічні історії, що я просто не втрималась і помістила кілька з них у книжку! Таким чином я хотіла ще й спонукати читачів подорожувати та дізнаватися більше про різноманітні куточки нашої держави.
«Соня шукає друзів» стала моєю дебютною книжкою. Вона б не народилася без підтримки видавництва «Маґура», яке повірило у молоду авторку, а також без чарівних ілюстрацій Тетяни Копитової, що вловила саме ту магію, яку я хотіла показати у книжці. У цій книзі багато любові: до тварин і природи, до мандрів і України. А також у ній живе переконання: світ відкривається тим, хто йде до нього назустріч.
