онлайн-журнал про книги та літературу
Анастасія Гетманська — переможниця та призерка конкурсів фантастичних оповідань від літературного об’єднання «Зоряна Фортеця» та науково-фантастичного альманаху «РБЖ Азимут».
Твори авторки опубліковані у низці збірок та міжавторських проєктів, серед яких «Корчма на перехресті світів», «Агенція “Незалежність”», «Через воду і вогонь», «Жах із глибин», «Ступені свободи» та ін.
Родом зі Львова, живе в Києві. Має філологічну та економічну освіти. Пише у різних піджанрах фантастики, але перевагу надає фентезі.
Роман «Дарунок шістьох» — перша книга із циклу «Гранарська нищівниця» — став одним із переможців конкурсу «Сучасна українська література» від видавництва «Богдан».
Вітання, Анастасіє! Ваша книга «Дарунок шістьох» — це захопливий старт фентезійного циклу. Як виникла ідея створити цей світ та історію? Яким був шлях від задуму до видання?
Вітаю! Усе почалося з оповідання «Блакитна стрічка» про те, як під час пошуку коштовного каміння хлопець зустрів у лісі дивну дівчинку і мав рятувати її від чаклунів. Я відправила «Блакитну стрічку» на конкурс, де учасники читали твори одне одного. Моє оповідання перемогло, але в коментарях читачі дуже активно спонукали мене розвинути цю історію і написати її продовження. Так я і зробила. Оповідання стало основою для першого розділу, а подальші події відбуваються через сім років, коли герої подорослішали.
«Дарунок шістьох» поєднує елементи класичного фентезі з пригодницькою атмосферою. На яку аудиторію ви орієнтувалися, створюючи свій роман?
Роман близький до категорії young adult літератури і попри складні виклики, які постають перед героями, я б назвала його «легким фентезі». Хотілося створити історію, з якою читачі могли б трохи перепочити від реальності, безпечно занурившись у світ, сповнений чарів, пригод та таємниць.
У центрі сюжету — подорож Волошки та Барва у Забуті землі. Як ця подорож впливає на героїв?
Неординарні ситуації, які виникають у проклятих Забутих землях допомагають героям краще зрозуміти себе та інших. Їм доведеться навчитися розбиратися у людях, адекватно оцінювати ризики, брати на себе відповідальність за власні вчинки. В місці, де на кожному кроці чатують небезпеки, не варто переоцінювати власні сили, але водночас необхідно виявити та розкрити свою сильні сторони. Дехто з героїв не звик працювати в команді, тож вони спробують опанувати і цю навичку, або ж доведеться самотужки протидіяти магії Забутих земель.
Чи є у творі моменти, які особливо відгукнуться підлітковій аудиторії? Як ви адаптували персонажів і сюжет до їхніх інтересів та переживань?
Головним героям від п’ятнадцяти до двадцяти років. Кожен з них має свій бекграунд і свої внутрішні конфлікти. Хтось хоче проявити себе, хтось – навпаки не відрізнятися від інших, а декому не вистачає уваги, любові чи підтримки. Але їх поєднує намагання зрозуміти, як влаштований світ, хто вони у ньому, ким би хотіли бути і якими шляхами цього можна досягнути.
У вашій книзі поєднано магічний світ і реалістичні виклики, зокрема питання війни, довіри та відповідальності. Як вам вдалося зберегти баланс між фентезійними елементами та важливими соціальними темами?
Навіть у фентезійному світі чаклуни та звичайні люди живуть у певному соціумі. Тому перед ними постають ті ж проблеми та дилеми, які актуальні і для нашого світу. Чи можуть герої комусь довіряти, чи в цьому житті варто покладатися лише на себе? Прислухатися до почуттів чи розуму? Слідувати за мрією чи за обов’язком?
Як і в нашому світі, складно знайти однозначні відповіді на такі питання. Над королем Туром нависає загроза війни із сусіднім королівством і кожне його рішення може вплинути на життя багатьох людей. Це величезний тиск і відповідальність. Фантастичний сеттинг дозволяє поглянути на такі ситуації з боку і, так би мовити, з безпечної відстані.
У романі діють різні персонажі — від шпигунки до чаклуна і навіть буриндуха. Як ви працювали над створенням такої різнопланової компанії героїв?
Барв та Волошка змушені вирушити у Забуті землі, але без допомоги дістатися туди, а головне – повернутися звідти – нереально. Водночас проклятими землями може пройти лише невеличка група. Тому, ті, хто підуть з головними героями у місце, сповнене стародавньої магії та страшних істот, мають володіти максимально різними навичками. Зокрема, буриндух має дуже гострий зір, хороший нюх та великі зуби, а шпигунка є доброю лучницею, навчена виявляти щось підозріле та вміє налагоджувати стосунки, чаклун забезпечує магічну підтримку, а солдат вправно орудує мечем.
У «Дарунку шістьох» багато пригодницьких і напружених моментів. Як вам вдається підтримувати динаміку сюжету та зацікавленість читача?
У «Дарунку» є дві сюжетні лінії. Першу можна порівняти з так званим «роуд-муві», де герої долають шлях, сповнений пригод та перешкод. Але є ще друга лінія короля Тура, в якій насамперед йдеться про складні рішення, перемовини, інтриги та таємниці. Вона покликана розбавити пригоди іншими цікавими поворотами сюжету та збалансувати динаміку подій.
Які автори чи книги вас надихнули на створення цього фентезійного світу? Як ви ставитеся до порівнянь із класичними чи сучасними фентезійними творами?
Не можу назвати якійсь конкретний твір, який найбільше вплинув на створення світу «Дарунка шістьох». Гадаю, відіграла роль моя любов до див природи, а також ціла низка фентезі та іншої фантастики. Якщо говорити, про книжки, атмосфера яких мене надихнула, то можу згадати, звичайно, «Гобіта» та «Володаря перснів» Джона Р. Р. Толкіна, «Зоряний пил» Ніла Ґеймана, «Хроніки Нарнії» Клайва С. Льюїса, пригодницькі частини циклу «Дискосвіт» Террі Пратчета та багато інших.
Зараз видавництва часто вживають таке поняття, як «вайб», порівнюючи книжки з творами, відомими широкому колу читачів. І я вважаю, що це досить непогана ідея, оскільки так читачі можуть зорієнтуватися, чого очікувати від книжки і як це відповідає їхнім вподобанням.
І наостанок — над чим ви працюєте зараз? «Дарунок шістьох» — це лише перша книга циклу, тож коли читачі можуть очікувати на продовження пригод у світі Гранару?
«Дарунок шістьох» — це сюжетно завершена історія. Але дійсно планується її продовження. Зараз дописую другу книжку циклу і сподіваюся, ми зможемо побачити її в наступному році. Паралельно працюю над романом з іншого запланованого циклу. Це буде міське фентезі про київську відьму, яка фігурувала в кількох моїх оповіданнях, зокрема у «Корчмі на перехресті світів».
