Сашко Лірник: "Наша задача розвінчувати міфи і творити свої висотки"

01.08.2016

Переглядів: 1168

http://chytay-ua.com/

Казки часто недооцінюють, приписуючи її посередню роль у вихованні дітей. Так, нібито усе, що вони вчать дітей, це відрізняти добро і зло. Але, насправді, казки допомагають маленьким особистостям зрозуміти своє місце в суспільстві і остаточно вкорінитися з історією своєї країни. Це те, що потрібно для майбутніх успішних і впевнених в собі людей.

В кожній країні мають бути люди, котрі дбають про те, щоб народна казка існувала. В Україні їх називають казкарями. А Сашко Лірник – один із цих казкарів. Людина, котра дбає про те, щоб українські казки були популярними не тільки серед дітей, але і серед дорослих. Читай.ua не втратило можливості поспілкуватися з відомими українським казкарем.

Розкажіть про ваших батьків. Які казки вам читали в дитинстві, що особливо запам’яталося?

- Батьки у мене вчителі і в родині був завжди культ книги. Батько читав в основному не так казки, а всіх українських класиків. Читав усе, що в ті часи можна було знайти. Не було у мене вечора, щоб ми усією родиною не сиділи і не читали. Щодо казок, то читав звичайно українські. Батько у мене з гумором, тому обирав мені казки завжди зі смішками, жартами. Тому, саме його читання казок запало мені в душу. Коли став трішки старшим, то почав читати не тільки казки, а й більш серйозні речі. Перечитав усю світову класику, яку тільки міг дістати. Саме завдяки батькам у мене була заочна, гуманітарна освіта вдома.

Коли ви читаєте дітям казки, ви ніби перевтілюєтесь в казкових героїв. Ви це відчуваєте, чи вам уже розказують люди, що таке стається?

- Я випадково помітив за собою це сам. Тому що, коли я розказую, і це дійство мене насправді захоплює, я просто забуваю де я є і що зі мною відбувається. Я сформулював це такими фразами, що я потрапляю в інший світ. Тобто існує наш, реальний світ, а є інший світ, паралельний нашому. Я назвав його, умовно – Бачу одним оком. В цьому світі, я інакше розмовляю, ніж в житті, знаходжу цікаві аналогії, над якими довго думав, а там вони самі знаходяться. 

Повернемося до вашої сім’ї. Своїм дітям які казки читали? Як проходив відбір казок?

- Звичайно є велика купа книжечок. Але я стараюся відслідковувати щось новеньке. В мене є велетенська бібліотека казок, дивовижних і незвичних видань. Я купляю їх не для колекції, я їх завжди використовую. Навіть, якщо в книжці буде тільки одна казка, але там знайду цікаві порівняння, то я її куплю. Я ж читаю казки, і мені завжди потрібно їх розказувати по різному, щоб було цікаво. Своїм дітям я читав, але здебільшого розказував казки. Усі батьки мають знати, що читати це добре, але коли ти умієш розказувати – це цікавіше. 

Як особливий національний характер впливає на казки? І чи не замінить такі казки, наприклад, Disney?

- Казки звичайно мають цей особливий національний характер. Якщо б не мали, не було б різних мов, різних націй. Це все накладає відбиток на казку. Цікаво порівнювати той самий сюжет, як він в різних народах написаний. Дії там можуть бути однакові, але за рахунок ментальних штучок, вона стає надзвичайно цікавою. Казки, завжди мають відмінності і це потрібно берегти. Адже деколи на книжкових прилавках лежить 200 казок і усі вони однакові, просто з різними художниками.

Щодо Disney, то він уже замінює. Як не було б прикро, але це глобальний процес і він уже запущений. Люди носять однакові футболки, їдять однакові гамбургери і так далі. Але є один нюанс, людина по суті є творець. І їй не цікаво жити однаково, вони хочуть жити не так як усі. Так казки, оповіді стають однаковими, але існують казкарі, котрі пробують це якось змінити, тримаючись національної основи.

На фото: Зустріч у Львові зі Сашком Лірником в рамках проекту Дух Нації.

Зараз у нас існує популярна мантра “не на часі”. Як змінити мислення українців на “прийшов час діяти”?

- “Не на часі” можна до усього прикріпити, але настане такий момент, що це “не на часі”перетвориться на "уже не треба". Усе, що нас зараз хвилює є на часі. І треба пробувати, бо якщо ти пропустиш це, після тебе уже можуть і не робити нічого. Відкрилася у тебе можливість щось робити, то дій. Не можеш глобально, вибери що ти можеш і працюй. Наша задача розвінчувати міфи і творити свої висотки.

Чи здатна сучасна українська культура перепрограмувати українців на інше мислення?

- Здатна, будь-яка культура на це здатна. Але тобі цього ніхто не дасть, потрібно самому боротися і брати. Якби люди не хотіли, то сучасна українська література не існувала б. Вона існує, значить люди хочуть цього і оцінюють її.

Я коли приїхав з Мурманська взагалі здивувався, що тут десь щось та й з’являється. Для мене проривом була перша Червона Рута. Зараз велетенські сили кинуті на придушення цієї української культури, але вона проривається.

Розкажіть про свої літературні смаки.

- Ліна Костенко. В усіх її виявах і проявах. Перечитую багато. Як не дивно, також Тарас Шевченко. Перечитуючи його, завжди відкриваю щось нове для себе. Ніла Геймана дуже люблю за його фантазію. Я ж казкар, тому мене цікавлять фантазійні речі. Дуже люблю Гете в перекладі Пастернака.

Багато читаю, щось купляю, дещо скачую з інтернету. Накопичую книжки, потім роздаю, потім знову накопичую. Не вистачає місця.

Як стати успішним в 21 столітті?

- Я в свій час виділив для себе одну галузь і зрозумів, що вона мені вдається. Казки. І тут я успішний. Ти весь час цим займаєшся, майстерність свою підвищуєш. Весь час націлений саме на це. Я не очікував успіху, мені просто було цікаве саме це.

Якщо ти починаєш щось робити для себе, для душі,  а не для того щоб стати популярним, усе обов’язково вийде як найкраще.

Розмовляли Мар'яна Паславська та Станіслав Бондар.

Редакція Читай.ua

Редакція сайту Читай.ua

author photo