В мене серйозна підозра, що ми останнє покоління, яке відчуває естетичну красу читання. Мається на увазі не усвідомлене чи критичне сприйняття змісту книги, а те що оточує процес читання. Коли людина з книгою є читацьким гурманом, а не посереднім споживачем. Прочитати декілька сторінок в транспорті з гаджета на фоні вуличного шуму – для любителів. Краса, в можливості вдихнути аромат старих книг, почути їх шелест, поблукати бібліотекою серед стелажів наповнених знаннями та почуттями. Ти відкриваєш живу книгу, де кожна сторінка несе в собі свою історію, свій день і своє місце. Відчуваєш ту енергетику, що залишили ті, хто пройшов тут раніше. На сторінках не просто витвір літературного мистецтва, але і чиєсь життя та спогади.
Настає (чи вже настала) ера читання з телефонів та планшетів, а також прослуховування книг в аудіоформаті. Це дає змогу стати мобільнішим, читати більше і в різних місцях. Наприклад, нон-фікшн непогано сприймається на слух. Але естетичне відчуття такого процесу, все ж таки, трохи інше: немає затертих з часом корінців, оригінальних обкладинок, які передають атмосферу твору і доповнюють його, або слідів випадково розлитої кави на сторінки, десь у потязі під стукіт коліс, підкреслень і заміток. Таким чином книга розповідає історію не лише автора, але і того, хто її читав, стає порталом між минулим і теперішнім.
Можливо через багато сотень років, майбутні покоління, читаючи українських класиків у голограмних окулярах і перегортаючи сторінки силою думки, будуть описувати минуле і з ностальгією згадувати естетику читання з планшетів та електронних книг, а паперові книги стануть частиною музейних колекцій.
У двадцять першому столітті важко бути консерватором, прогрес рухається шаленим темпом. Однак у книжковому питанні, справжні естети залишаться прибічниками "старого світу", де книга друкується і передається з покоління в покоління.
Читайте також: Проблема сприйняття прочитаного
Підтримати нас можна тут - Підтримати проект
