Улюблені книги Оксани Бісик

01.01.2016

Переглядів: 9

http://chytay-ua.com/

Оксана Бісик - талановитий і експресивний екскурсовод зі Львова. За освітою фольклорист. Пише вірші, малює і насолоджується життям.
В нас вийшла тепла і душевна розмова не зважаючи на лютий холод на вулиці.

1. Тарас Тінько “Після дощику в четвер”.

Перша книга, це очевидно буде зі школи, з дуже цікавою назвою “Після дощику в четвер”, автор, він мені назавжди врізався в пам’ять – Тарас Кінько. Я вважаю, що книга хоча і написана для дітей, але її варто читати і дорослим. Своєрідна книга-передбачення. Одним словом це все треба перечитати. Вона зовсім не по шкільній програмі. До речі ніколи по програмі не любила чомусь читати, ось така риса якась в мене є. Тоді (в дитинстві) сприймала більше не як казку, а співвідносила до себе. Я за складом характеру люблю усіх мирити, згладжувати гострі кути і мене взагалі усі ці сварки, скандали дратують. Єві (дочці - примітка Читай.ua) також читала цю книгу. Можливо їй ще зарано, але вартує усім діткам прочитати цю книгу.

2. Володимир Чистяков “Велика перерва”.

Якщо взяти, знову ж таки школу, то книга буде такого трішки радянського часу, там були ще піонери, хоча сам сюжет на піонерській активності не був акцентований. Назва “Велика перерва”, автор Володимир Чистяков. Ідеться про дружбу, про відносини в класі. Це цікаво для підлітків. Там є різні оповіданнячка, але найбільше на мене вплинула розповідь про хлопчика і його твір, от я зараз дитині своїй це згадую. Книга допоможе вивчити якийсь певний урок. В плані морального виховання. Я читала уже в дорослому віці цікаву статтю. Дитині, будь - якій, щоб привити оту любов до читання, потрібно не опустити момент. Мені привила цю любов мама. Усі книги, які у мене є, котрі купила не я, то купила вона колись.

3. Бернард Шоу "Пігмаліон".

Я не пам’ятаю, чи ми це в школі вивчали, але в університеті точно проходили. Я ж філолог, читати заставляли багато, але я читала те що цікавило. Так от, мені страшенно подобався Бернард Шоу. Він і його Пігмаліон мене повністю зачарував. Сюжет такий, що філолог забрав дівчину з нищого суспільного середовища і він її, так би мовити, окультурив. Але потім вона не могла уже повернутися у колишній світ. Тобто, такий суспільний  момент дуже цікавий. Це мій найяскравіший спогад, хоча багато що ще прочитала з Бернарда Шоу.

4. О. Генрі "Дари волхвів".

Його розповіді мені подобаються всі, але на мене справило враження оповідання “Дари волхвів”. В О.Генрі їх дуже багато. Він у своїх, ось цих маленьких творах, дуже тонко підмічає риси людського характеру. Мала історія, там дуже сильні почуття і він повністю це розкриває. Давно не перечитувала його. Зараз якось частіше виходить читати по екскурсійній діяльності. А взагалі я читаю паралельно декілька книг. Може бути навіть одночасно, наприклад, п’ять, на різну тематику і герої абсолютно не плутаються, вони у мене чітко розкладені по поличках.

5. Володимир Винниченко "Сонячна машина".

Це вже університет. Ця книжка мене дуже сильно зачарувала. Це Володимир Винниченко “Сонячна машина”. Перший соціально-фантастичний український роман. Його переказувати немає сенсу, це потрібно прочитати. Вразив не тільки сюжет, а й надзвичайно багата і прекрасна мова. Особливо для філологів або екскурсоводів - це дуже цінна книга. Пов’язана цікава ситуація з цією книгою. Я сиджу читаю, десь о третій ночі, тут тато прокидається, дивиться - я на кухні читаю. І у нього виникло запитання, що я тут роблю. А я кажу: "Тату, ти не розумієш, в мене катарсис”. Вона на мене вплинула надзвичайно.

6. Болеслав Прус "Фараон".

Також в університетський період дуже мені сподобався Болеслав Прус “Фараон”. Це польський письменник. Факт того, що там розписано, ось власне суспільство. Дуже було б корисно почитати політикам, можновладцям. Там описано як будувати державу, боротьба за владу, в Єгипті там було дуже цікаво в тому плані. Плюс уся ця єгипетська тематика, я після цієї книги почала такими речами захоплюватись. Вона пробудила у мені любов до Єгипту. Сформувала певні погляди теж на суспільні відносини, на державу.

7. Станіслав Віценз "На високій полонині". 

В даний момент я читаю Станіслава Вінценза, поляка котрий жив в Україні і говорив в дитинстві гуцульським діалектом. Книгу писав польською, перекладаючи з гуцульського. А я зараз читаю її перекладену українською мовою. Це дуже круто. Називається “На високій полонині”. Книжка грубезна. Розкриває світ і з наукової і з художньої точки зору. Це надзвичайно. І там в основному іде опис. Там практично немає діалогів, але вона така захоплива. Я її вбираю в себе, насолоджуюся.
Слідкуйте за нашими найцікавішими публікаціями в соціальних мережах Facebook і ВКонтакті  

Розмовляли - Мар'яна Паславська і Станіслав Бондар

 

Редакція Читай

Редакція літературного порталу Читай

author photo
poster