Олег Рибалка "Гра в життя"

16.11.2017

Переглядів: 1527

http://chytay-ua.com/

Усе, що ви приймете, стане вашим, а все, чого боятиметеся, захопить вас.

Олег Рибалка «Гра в життя»

«Гра в життя» – дебютний роман Олега Рибалки, який вийшов друком у ще зовсім молодому київському видавництві «Легенда». І хоча в книзі зазначено, що це роман-триптих, після його прочитання все ж на думку більше спадає такий жанр, як філософська повість-притча. 

Цей невеликий за обсягом твір складається з трьох частин, які хоч і сюжетно та стилістично об’єднані в одне ціле, все ж можна розглядати як окремі самостійні складові. 

Перша частина «Гри в життя» найбільша і має назву «Долина». Саме вона наштовхує на думку про повість-притчу. Троє друзів-мандрівників з зовнішнього світу, серед яких є юний чаклун, приходять в дивне, незвичне і доволі зловісне місце, яке називають Долиною. Тут діють свої особливі правила, люди поводяться незвично і незрозуміло, а сама Долина з її мешканцями просто стала місцем одного великого експерименту. 

Саме ізольована Долина дозволяє автору на повну розкрити всі запропоновані смисли і символи. Це місце водночас може бути моделлю замкненої диктатури, воно також показує моральну трансформацію і деградацію людей, які піддалися власним страхам та дозволили злобі, заздрощам і чужій волі повністю себе підкорити. Особливо виділяється дивна ферма, в якій важко не помітити алюзії на «Колгосп тварин» Орвелла. Це в’язниця всередині в’язниці, місце, що стало осередком сірості, пасивності та покірності. 

Звісно, всі ці «неправильні» метаморфози не залишаються непоміченими друзями. Особливо гостро їх відчуває чарівник Іскра, який розуміє, що його призначення – звільнити Долину, виправити її і відкрити для світу. Він зустрічає наставника, пізнає себе, свої сили і можливості та приходить до думки, що найважливіше – вірити, особливо вірити в самого себе, а це найважче.

Варто звернути увагу і на сюжетну лінію з королем. Його погляди на роль правителя, на державу, народ та ставлення до своєї «роботи» – це глибокі, проникливі і актуальні думки, які хочеться цитувати. 

«Долина» сюжетно найбагатша частина книги, однак, її фіналу дещо не вистачає напруги і драматизму. Так, тут багато внутрішніх монологів і роздумів, однак немає відчуття того, що кожен новий здобуток, втрата чи досягнення даються чарівнику бодай з якимось труднощами. Іноді складається враження, що він все знає наперед, тому не діє, а радше пливе за течією і чекає, коли настане час вчинити саме так, як Іскра і чинить. І, як результат, хвилюватися за героя чи співпереживати йому не дуже виходить. Занадто вже легко чарівник здійснює задумане, його зустріч зі втіленням зла вийшла дещо розмитою і занадто… простою як на кульмінацію всього, через що автор проводить свого героя. 

Якщо «Долина» більше зосереджується на зовнішньому світі, то дві наступні частини, «Іскра» та «Розмови», є ближчими до «філософськості» і тяжіють до внутрішнього світу чарівника. Читач стає свідком його навчання, становлення, пошуку себе, його прагнення до пізнання навколишнього світу, свого місця в ньому, його дорослішання і мудрішання. 

Тут значно виразніше проявляються теми мудрого наставника, самопізнання і, мабуть, ключова тема всієї книги – пошук власного Я. Олег Рибалка не придумує велосипед і для їхнього розкриття вибирає один з найпоширеніших мотивів в літературі – мотив подорожі та дороги. Ця лінія проходить через всю «Гру в життя», дозволяючи автору робити зупинки, зосереджуючись на важливих думках, та акцентувати увагу на ключових моментах оповіді.

В цілому ж як для дебютної книги «Гра в життя» вийшла доволі зібраною, поліфонічною, різноплановою і продуманою. Помітно, що автор віддав їй багато сил і намагається максимально щиро і відкрито донести свої думки до широкої аудиторії. І хоча твір Рибалки важко назвати фентезі (як це зазначається в анотації), а слова «делегувати», «стабілізувати» тощо змушують внутрішнього читача трохи спотикатися і вибиваються з плавної канви розповіді, все ж на читацьку увагу книга заслуговує. А заразом похвали заслуговує і «Легенда», оскільки у видавництва вийшла красива, добротна книга з оригінальним корінцем і чудовим оформленням, яку просто приємно тримати в руках.

poster