Таїс Золотковська "Червона сукня моєї тітки"

23.07.2019

Переглядів: 1768

http://chytay-ua.com/

«Червона сукня моєї тітки» – це нова книга української письменниці Таїс Золотковської. Авторка каже, що це «...зворушлива книжка-картинка – мініатюрна лірична повість про прийняття і проживання досвіду невиліковної хвороби і смерті...». Книга незабаром вийде у світ у видавництві «Моноліт», її  адресовано широкому колу читачів.

Унікальності цій книжці додають ілюстрації, над якими натхненно працювала художниця Маргарита Вінклер, тому що кожний малюнок неперевершено передає ту атмосферу, у якій живуть і діють персонажі. А саме: жінка, яка незважаючи на невивиліковний діагноз, вміє радіти кожному новому дню, долає нестерпний біль з усмішкою на устах, працює над книгою власних поезій, навіть тоді, коли мусить бути підключена до апаратів із ліками; її племінниця, друзі, родичі. 

Ця книга вчить радіти життю, ніколи не здаватися, навіть якщо знаєш, що у тебе залишилося зовсім мало часу. Радше навпаки, героїня прагне максимально використати цей час, прожити його на повну: якомога більше бути в товаристві рідних, займатися улюбленою справою, гуляти в горах.

Кожна мить життя це – неповторність, тому так важливо бути вдячним Всевишньому за все: сонячний світанок, обійми рідних, улюблену книгу, легенький подих весняного вітерцю – саме цю думку письменниця прагне донести до серця свого читача. Книга спонукає замислитися про швидкоплинність життя людини. Книга поезій, яку пише головна героїня – це своєрідний символ людської пам`яті, адже поезії залишаться тоді, коли авторка відійде у інший світ, таким чином, світло її душі залишиться серед людей, продовжуватиме зігрівати їхні серця, зболені, засмучені втратою найріднішої людини.

Вважаю, що застосувавши такий художній прийом, коли героїня сюжету пише власну книгу, Таїс Золотковська прагне наголосити: творчість може стати не лише джерелом натхнення та самовираження, а й засобом, що допоможе подолати самотність, дасть змогу, принаймні на короткий проміжок часу, позбутися негативних думок, подолати депресивні стани та прояви, що неминуче трапляються в час боротьби із важкою недугою.

Звичайно ж, у книзі є біль та смуток, але вона сповнена особливого тепла і світла, яке так небхідно навчитися помічати у кожній хвилині нашого життя, А цей дар відкривається не кожному, для того, аби відчути його, у серці не повинно бути ненависті, злоби на власне життя. Натомість має відродитися бажання спробувати полюбити себе такою, яка ти є, бо кожна особистість унікальна і до останнього подиху бореться за «місце під сонцем» у цьому світі.

Ця книга може стати ліками для душі тих, хто втратив близьку людину і не може знайти спокою та відпустити...

Тож, цінуйте близьких людей, любіть життя і читайте хороші книги!

 

Фрагмент книги можна прочитати тут

Ігор Зіньчук

Філолог, автор книжкових оглядів, блогер, копірайтер

author photo
poster