Робін Гобб та її світ Ендерлінгів

16.01.2021

Переглядів: 1858

http://chytay-ua.com/

Чому Робін Гобб не гірша за Джорджа Мартіна?

Варто почати спочатку, тобто з письменниці. Справжнє ім'я авторки Маргарет Астрід Ліндгольм і пише вона одразу під двома псевдонімами Робін Гобб та Меган Ліндгольм. Живе ця панянка в сонячній Каліфорнії та пише фантастичні книги, які за масштабом та розмахом можуть потягатись якщо не з Толкіном, то з Мартіном точно. До речі, якщо в книгах останнього вас втомлює саме політична лінія, то наполегливо раджу спробувати Гобб.

Робін Гобб розповідає свої історії у власному світі Ендерлінгів (або в українському перекладі Старійшин). Це псевдосередньовіччя з феодальною системою та правителями, але зі своєю магією. Не фаерболами та гучними закляттями, але з чимось менш показним та більш продуманим. Місцева магія ділиться на два варіанти: Скілл (можливість подумки впливати на інших людей) та Віт (можливість впливати на тварин). А ще тут є дракони, теж не зовсім звичні.

Вся історія світу охоплює 5 циклів і, на щастя, є завершеною.

Сага про Провісників / The Farseer Trilogy

Сага про торговців Живих кораблів / The Liveship Traders

Сага про Світлу людину / The Tawny Man Trilogy

Хроніки Дощових Нетрів / The Rain Wilds Chronicles

Сага про Фітца і Блазня / The Fitz and the Fool Trilogy

Загалом 16 книг. Українською перекладено поки що перші дві книги першого циклу, але, судячи з анонсів, КСД худо-бідно перекладає далі. 

Вся історія органічно ділиться на дві гілки, які сюжетно між собою не перетинаються (тобто ці дві історії можна читати автономно). Це розповідь про Шість Герцогств та королівську родину Провісників і розповідь про Живі кораблі в маленькому торговому містечку Вдале.

Сага про Провісників та її плюшки

Провісниками у світі Ендерлінгів називають королівську родину, яка керує своєрідною федерацією Шести Герцогств. Провісники особливі тим, що володіють Скіллом - магією, здатною впливати на розум інших людей. Це вміння передається спадково і дуже цінується.

Власне, вся історія починається з того, що до королівського замку приводять бастарда до цього непогрішного наступника престолу принца Чівела. І хлопчик стає тим камінцем, який провокує цілий шквал змін. Але поки він лише 5 колесо у возі - вбити його не можна, бо все ж королівська кров, але і лишити просто так - занадто недозволена розкіш. Тож його селять в замку, дають ім'я Фіц і вчать на таємного королівського вбивцю. До речі, імена у Робін Гобб теж дуже промовисті, адже Фіц буквально означає “бастард”.

Вся трилогія є своєрідним міксом піджанрів фентезі.

Перша книга - це шлях становлення героя і його спроби знайти своє місце в цьому зміїному кублі, яке зветься королівська родина. Разом з тим, тут вже з'являється зав'язка основного сюжету, адже біля прибережних герцогств з'являються перші червоні кораблі піратів.

Друга - це в загальному політичні інтриги, боротьба за владу і протистояння зовнішній загрозі у вигляді піратських червоних кораблів. На мій смак ця частина історії найбільше просідала, бо сконцентрована на розстановці персонажів на гральній дошці, але вона потрібна для кращого розуміння сюжету.

Третя - це книжка-подорож. Така, знаєте, класична, в якій герой має пройти певний шлях, щоб отримати бажане (або не отримати) і вона була для мене найбільш захоплива.

Про персонажів саги

Центральний персонаж, звичайно, Фіц, і навколо нього закручується левова частка сюжету. Фіц важко вписується в канони класичного героя фентезі, він дуже неоднозначний, його не можна назвати аж надто довірливим чи наївним. Скоріше він недалекоглядний. З тих, хто хоче, як краще, а виходить, як завжди. І за це Фіцу постійно прилітає. До слова, є такі автори, які не особливо жаліють персонажів, так от, Гобб дасть фору їм всім, бо Фіцу влітає постійно і зі всіх боків.

Друга виражена риса героя - це жертовність. Хлопцю з дитинства втовкмачували в голову, що він має жертвувати всім заради свого короля, і він сумлінно виконує цю настанову, навіть в тих випадках, коли його про це ніхто не просить. А в тих рідкісних випадках, коли Фіц все ж огризається, його затюкують інші персонажі, називаючи невдячною скотиною.

Другорядні персонажі не менш фактурні та неоднозначні. Мої улюбленці - це Нічноокий та Королівський блазень.

Цінність Робін Гобб для мене в тому, що кожен навіть незначний персонаж її книг має свою лінію поведінки і дотримується її до кінця. Якщо якісь зміни в характері і відбуваються, то вони обґрунтовані навколишньою ситуацією, а не тим, що авторка не знала, як розвернути сюжет. Тут король мислить як король, а конюх мислить як конюх. І все настільки витримано, що ти вже з безіменного діалогу можеш зрозуміти, хто це говорить.

Другий важливий плюс - тут немає однозначно позитивних чи однозначно негативних персонажів. Кожен переслідує якусь власну ціль. І мені умовно позитивних персонажів хотілось частенько прибити за їх далеко не благородні вчинки.

Кому читати?

  1. Якщо ви любите об'ємні, детально прописані світи з розлогою географією.

  2. Якщо ви любите багатоходівки, де гачки закидаються в першій книзі, а розв'язка загадки буде аж в шостій.

  3. Якщо ви любите скрупульозно прописаних персонажів.

Кому не читати?

  1. Якщо ви не любите книги з високим порогом входження в історію (хоча у такому випадку варто спробувати Сагу про Живі кораблі);

  2. Якщо вам не подобаються сірі персонажі (тобто такі, яких не можна віднести до абсолютного добра чи абсолютного зла);

  3. Якщо вам не подобаються довгі історії та відносно повільний темп розповіді.

Особисто я раджу хоча б спробувати! 

Вікторія Гнипа

Автор текстів

author photo
poster