Джонатан Фоер "Страшенно голосно і неймовірно близько"

07.02.2016

Переглядів: 1371

http://chytay-ua.com/

В англійській мові є ось таке слово – weird. В нього багато значень, але зараз я беру тільки «химерний» і «чудернацький». Це саме те слово, яким найчастіше описують роман Дж. С. Фоєра «Страшенно голосно і неймовірно близько» (буду скорочувати до СГіНБ, бо ліньки так багато писати). 

Про що ця книжка? А про все! Про хлопчика, який сумує за померлим татом. Про сина, який не може змиритися з втратою. Про пошук заради пошуку. Про невипадкові випадковості. Про випадок, долю і карму. Про найнезвичніші винаходи, зроблені через безсоння. Про пам'ять. Про прощення. Про любов. Про Дрезден і Хіросіму. Про війну. Про смерть. Про 11 вересня і про світ, який став іншим з цього дня. Про примирення. Про час. Про самотність. Про необхідність і вміння відпустити. Про Центральний парк. Про тамбурин. Про те, як важливо вчасно почути повідомлення на автовідповідачі. Про те, чи можна поховати минуле. Про те, чи варто його ховати і чи можна жити у майбутньому без минулого. Про синю вазу. Про все і ні про що водночас. 

Це історія хлопчика, батько якого загинув під час терактів у Нью-Йорку. І Оскар відчайдушно починає його шукати, починає шукати спогади про нього, розповіді людей, його речі, все, що дозволить бодай на мить наблизитися до тата.

Це історія сім’ї, точніше, 4 поколінь однієї сім’ї, яка починається у Дрездені, переживає катарсис під акомпанемент бомбардувань і продовжується вже у Нью-Йорку. Це історія дивних людей, з дивними поглядами, прагненнями і вчинками, які не всі здатні збагнути.

Але разом з тим, всупереч всім смертям і сльозам, це історія про життя, про любов до життя, про готовність до нових відкриттів. Про те, що ті, кого ми любимо, не помирають ніколи. 
Трагедія в світлих тонах – отак би я, мабуть, назвала жанр книжки.

В СГіНБ, як не дивно, в мене не було претензій до перекладу, не було відчуття фальшивості слів (дуже сподіваюся, що "Клуб Сімейного Дозвілля" візьме це за правило). Не можу не згадати оригінальність оформлення книги. В якомусь огляді читала, що, мовляв, не хочу платити за книжку, в якій купа чистих сторінок або сторінок з одним реченням посередині, стягнених з інтернету фотографій і т.д. Я не знаю, звідки така реакція, але я точно готова за все це платити, бо без такого викладу книжка просто перестає бути собою і втрачає добрячий шматок свого шарму.

А ви вірите, що всі випадкові зустрічі – то найневипадковіші речі в світі? Я не збиралася купляти СГіНБ. Але купила. Купила, бо коли я вертіла в руках цю книжку, до мене підійшла дівчина, трохи, мабуть, за мене молодша, і сказала, що цю книжку читати треба, і що вона впевнена, мені сподобається. Дівчина не помилилася. Я про неї знаю тільки те, що вона і сама пише, проходить щось наче стажування в книгарні «Є» на вул. Лисенка і особисто знайома з Кідруком. Навіть не знаю, як її звати, але це не заважає щиро подякувати цій книжковій феї.

Слідкуйте за нашими найцікавішими публікаціями в соціальних мережах Facebook і ВКонтакті.

Оксана Пелюшенко

Редактор рубрики «Книги», відповідальна за PR, твіттер (той самий адмін), смаколики і вазони в офісі.

Сторінка автора в Facebook

author photo