Катерина Зарембо «Схід українського сонця»

02.04.2023

Переглядів: 538

http://chytay-ua.com/

Жителі Донеччини та Луганщини не одне покоління страждали від тиску російської імперії. Зараз ми бачимо це власними очима. А ще ми бачимо наслідки інформаційної війни, тому що коли чуєш про «Ізоляцію», катівні та проукраїнськи налаштованих людей, які постійно жили у конфронтації з місцевою владою, розумієш, що не знаєш власної країни.

Цю книгу варто прочитати, бо вона показує малознаний до повномасштабної війни український Схід і на противагу російським нарративам розповідає історії, які по-справжньому важливі для нас. Знати і розповсюджувати ці історії – це теж вияв поваги до людей, які стояли на своїх позиціях попри постійні загрози власній безпеці та безпеці своїх рідних.

У книзі авторка розвінчує стереотипи про український Схід, які з’явилися ще за радянського періоду, а за часів проросійських місцевих органів влади лише зміцніли. Це, зокрема, твердження про повністю російськомовний Донбас (і про назву «Донбас» також), олігархів, «шахтарський край», кримінальних авторитетів і т.п. Поза тим, авторка наводить багато прикладів україномовних спільнот, культурних осередків, організацій, правозахисних рухів, які діяли на Сході та були зацікавлені у європейському розвитку України. Вона також закликає продовжувати досліджувати цей напрямок.

«Ця книга – моя інтерпретація українських Донеччини та Луганщини так, як я їх прочитала, почула та побачила. Але мені здається, вона наближається до правди»

Один із розділів присвячений «Поштовху» - організації, заснованій на початку 2000-х у Донецьку групою студентів, які мали на меті просвітницьку діяльність. Вражає те, що засновники та члени організації не мали значних фінансових ресурсів чи впливу у владних колах, і попри це зробили велику роботу. Проводили вуличні слеми, акції, фестиваль, видавали газету.

При цьому місцева верхівка та керівництво університету були вороже налаштовані до організації. Зокрема, йдеться про ситуацію з наданням імені В. Стуса Донецькому навчальному університету – боротьби студентства з керівництвом університету, яка вийшла на національний рівень.

У книзі багато сказано про мистецькі течії, які утворилися в Донецьку та Луганську 2000-х у музиці, літературі, театрі.

Можна більше дізнатися про Олексія Чупу, який одночасно працював на заводі і займався літературою, був першим організатором поетичних слемів у Донецьку. Або Ярослава Мінкіна та мистецьку організацію «СТАН», яка від початку свого існування зазнала сильних трансформацій. Про мистецький простір неможливо говорити, не згадавши про «Ізоляцію».

Про культурне підпілля, яке говорить авторка, можна написати не одну книгу. Хочеться сподіватися, що такі книги будуть написані і прочитані широкою аудиторією. Люди, які брали участь в описаних подіях  – живий доказ того, що мистецтво ніколи не було поза політикою.

Європа ближче до українського Сходу, ніж здається

Цікавою показана ситуація з розвитком промислової галузі на Сході. Виявилось, що значні капіталовкладення у цю частину України прийшли саме з європейських країн, зокрема, Німеччини, Франції, Бельгії, Англії. При цьому це пов’язано з будівництвом шахт ще до Першої світової війни. А після революції в росії 1917 р. останні привласнили увесь цей капітал собі.

Запам’ятовуються історії про села на Сході, жителі яких зберегли українську мову, культуру, традиції, релійні переконання. Про примусово виселених у минулому столітті бойків та лемків, які зуміли в складних умовах зберегти свою ідентичність. Також багато сказано про релігійні конфесії на сході України. Завершується книга згадкою про 2014 рік та роль, яку відіграли ультрас, коли стали на бік Євромайдану у східних областях.

Попри невеликий обсяг книги, у ній дуже багато статистичних даних, а також посилання на літературу, інтерв’ю, репортажі та інші матеріали, які стосуються теми, досліджуваної авторкою. Тут також доволі мало рефлексії самої Катерини Зарембо, але після прочитання ця роль відводиться читачу. Важко прийняти те, що осередки української культури, створені надзусиллями небайдужих людей на Сході, зараз знову намагаються стерти у попіл.

«Історія українського Сходу свідчить, що цей край потерпав від Росії щоразу, коли намагався вибороти собі альтернативну траєкторію розвитку. А історії з цієї книги підтверджують те, яким би він міг бути, якби не російські втручання…Ці історії доводять, яким український Схід ще може стати»

Читайте також: Герман Гессе "Паломництво в країну Сходу"

Підтримати проект

Замовити книжку

Ольга Боднар

копірайтерка, книжкова блогерка

author photo
poster