Герман Гессе "Гра в бісер"

02.03.2016

Переглядів: 1653

http://chytay-ua.com/

Колись я завжди дочитувала книжки. Подобаються вони, чи ні, але я вирішила, що буду дочитувати все до кінця. Адже я їх вибрала, значить вони чимось мені сподобалися. З роками я подорослішала і деякі власні правила змінила. Тепер, якщо мені книжка, з тих, чи інших причин не подобається, я закриваю її і вона очікує кращих часів.

Цього місяця дві книжки знову повернулися до книжковій шафи, будучи у моїх руках декілька днів. Перша – Володимир Винниченко Сонячна машина. Ще раз перечитавши інтервю з Оксаною Бісик, вирішила і собі прочитати його роман. А він мені не пішов. І насправді я навіть не можу пояснити причину. Тобто, мова сподобалася, описи теж супер, а от в загальному я осилила 100 сторінок і закрила його. Чи то наукова фантастика мені не подобається, чи можливо то не моя книжка. Таке буває.

Наступного дня я вирішила прочитати Поправки відомого американського письменника Джонатана Франзена. Закрила я зупинилася на 50 сторінці. Сказати причину? Її немає. Мені просто не сподобалася книжка Франзена. І тут мені знайомий порадив прочитати Софію Андрухович Фелікс Австрія. Книжку я дочитала, але закрила я її з відчуттям повного незадоволення. Я не буду говорити що вона погана, чи її не варто читати. Моїм друзям вона сподобалася, а мені ні. Ось така правда. Просто, це знову не моя книжка.

Сидячи зранку з чашкою улюбленої кави я думала, що ж мені почитати. І тут згадала про свою нещодавню прогулянку біля Федорова. Львів’яни, особливо ті, котрі люблять читати, це місце дуже добре знають. Отже, в львівської пані я купила роман Германа Гессе Гра в бісер і збірку американських новел. Якщо другу книжку я прочитала майже одразу після купівлі, навіть більше, написала дві рецензії – Не тільки Марк Твен і  Портрет Америки, то Гессе я вирішила відкласти на деякий час.

Що спонукала мене купити книжку і не мати бажання прочитати її одразу? Відповідь досить очевидна – прізвище автора. Гессе я уже читала і він мені сподобався, але не так, щоб стати улюбленим письменником. Друга причина купівлі – прізвище перекладача. Переклав її з німецької Євген Попович. Той самий Попович, котрий переклав безліч німецьких письменників, серед яких мій улюблений Кафка і Юнгер. І третя причина – переклад віршів Ліною Костенко. Думаю, не потрібно пояснювати хто така Костенко. Ця дуже норовлива пані мені подобається не так за її, справді, божественні вірші, а за книгу Записки українського самашедшого.

Признаюся чесно, Гру в бісер я розкривала з деякими сумнівами. Не була впевнена, що зможу її прочитати і взагалі зрозуміти. Усі мені говорили, що це дуже-дуже складна книжка. Навіть Юрій Андрухович її не дочитав. А потім згадала, що Андруховича я теж не дочитала, і сміливо розкрила книжку і поринула в світ, придуманий Германом Гессе.

З перших хвилин читання, і не потрібно зараз сміятися, так з перших хвилин читання, я зрозуміла, що це моя книжка. Вона полонила мене своїм світом десь з другого рядка. І я не могла збагнути, чому саме ця книжка, а не попередні так мені сподобалася. Ось цього я не знаю. Але, знаю те, що вона стала однією з моїх улюблених.

Насправді її важко зрозуміти, та я і не впевнена, що її потрібно розуміти за встановленими стандартами. Варто просто насолоджуватися самим процесом читання. Там чудова мова і неперевершені роздуми, про те, як потрібно сприймати світ і людей. Без злості і заздрості, без всеохоплюючої ненависті і презирства. Вбачати у людях, перш за все добрі риси характеру. Уміти пробачати і допомагати. Любити і дружити.

Головний герою роману Магістр Гри Йосеф Кнехт - це уособлення усіх найкращих рис людини. Він справжній друг, відданий працівник і людина, котра розуміє, що Природа і Людина мають бути разом. Жити в злагоді і дружніх стосунках. Я не знаю чому, але він мені нагадав професора Джона Толкіна. Такий собі добряк, в голові якого вміщаються знання усього людства. От читала я книжку, і уявляла на місці Кнехта Толкіна.

Гессе описав магічний світ, в існування якого не повірити, було неможливо. Я жила його книжкою. Була громадянкою красивої Касталії, прогулювалася мальовничими садами, мандрувала від міста до міста горами і чарівними полями. А природа там описана надзвичайно реалістичною. І мені це нагадало книгу Толкіна “Володар Перснів”. Можливо звідси і моє порівняння Кнехта з Толкіном. Але це уже другорядне. А головне те, що я переживала усі тривоги молодого магістра. Разом з ним захищала Орден від нападів імпульсивного Плініо. Занурювалася в східну культуру разом з Старшим Братом. І хоча героїв в творі не так багато, але усі вони ідеально вписані в сюжет.

Варті уваги і діалоги в книжці. Ось українцям, усім нам варто повчитися, як правильно спілкуватися з людьми, якщо ти не поділяєш їхньої точки зору. Без криків, образ, а з розумінням і, тут найважливіше, бажанням зрозуміти співрозмовника. Не засудити і образити, а вислухати і по можливості переконати в хибності його тверджень. Але за умови, якщо співрозмовник при своєму розумі і взагалі має голову на плечах. Адже в книжці, усі герої розумні і високо інтелектуальні люди. Котрі використовують свої знання не для хизування, а для благого діла. Допомоги іншим і навчання бажаючих.

Я уже писала про те, що книжку важко зрозуміти. Так, це правда. Я так до кінця і не могла розгадати загадки цієї гри в бісер. Гессе мені не допоміг ніяк. Він так туманно і таємничо описував цю гру, що заплутав мене остаточно. Але я і не думаю, що суть книжки в розкриті усіх таємниць гри. Тут уже кожен сам за себе. Як зрозумів, так тому і бути. Немає однакової відповіді. Адже усі ми різні. Погодьтеся, у цьому і вся краса книжок. Кожен їх сприймає по своєму.

Все ж таки, я б радила розпочинати читати Гессе з інших книжок. Більш зрозумілих, як на мене. Це – Паломництво в країну Сходу, Сіддхартха та “Нарцисс і Гольдмунд”. А потім взятися за “Степового вовкаі поступово перейти до “Гри в бісер. Бо читати Германа Гессе - це саме задоволення. А не читати – то літературний злочин.

P.S. Після прочитання Гри в бісер, Герман Гессе став одним з моїх улюблених письменників. Але ви це уже і так зрозуміли.

Слідкуйте за нашими найцікавішими публікаціями в соціальних мережах Facebook і ВКонтакті

Мар`яна Паславська

Редактор рубрики Інтерв'ю, адмін Facebook, відповідальна за SEO сайту.

Сторінка автора в Facebook

author photo