"Війна і міф. Невідома Друга світова"

25.03.2016

Переглядів: 3462

http://chytay-ua.com/

"Війна і міф. Невідома Друга світова." за заг. ред. О. Зінченка, В. В`ятровича, М. Майорова – Харків: Книжковий клуб: "Клуб сімейного дозвілля", 2015. – 272 с.

Це не буде рецензія, огляд чи відгук у звичній для мене формі. Це буде щось середнє між враженням і навіяними роздумами від прочитаної книги «Війна і міф. Невідома Друга світова», виданої під егідою Інституту національної пам’яті і не тільки його.

Почну з того, що не можу похвалитися сильним потягом до історичних праць. Я люблю історичні романи, але ніколи не читала справжніх наукових праць чи розвідок. Ніколи, аж до 2014 р., коли придбала В’ятровичеву «Україна. Історія з грифом «Секретно». Навіть не знаю, що саме спонукало до такої покупки. Скоріше за все, тут свою роль зіграло і ім’я автора, і те, що написана вона на основі раніше засекречених архівів КГБ, і оформлення видання, і ті події, які все сильніше набирали обертів по всій країні.

Я не буду казати, що мені «Історія…» сподобалася. Такі речі не можуть подобатися, читати з насолодою про те, як цинічно знищували твій народ, може тільки по-особливому хвора людина. То було болюче читання, болюче, але вкрай потрібне, як гірка таблетка потрібна для швидшого одужання. Мені безліч разів хотілося закрити книжку, шпурнути нею об стіну, кричати, звинувачувати і ледь не фізично знищувати. Я прочитала «Історію…» доволі швидко, але відпустила вона ой як не одразу! І вже тоді, коли та книжка була дочитана, я точно знала, що куплю наступну, і наступну після наступної теж.

І ось наступна вже в мене в руках і вже прочитана. Які враження? Вона інша. Зовсім інша. «Війна і міф» – це результат співпраці істориків, науковців і просто небайдужих людей. Фактично це розширені відповіді на найголовніші запитання і звинувачення часів Другої світової. Викладено все коротко, стисло і по суті. Занадто коротко і занадто стисло, але якраз достатньо, аби встигли прорости пагінчики цікавості і бажання довідатися більше. Як наживка для «неісториків» книжка спрацьовує справді непогано, хоча «Історія…» все таки набагато сильніша і глибша.

Коли враження трохи тьмяніють, приходять роздуми. І думалося про те, що такі книжки дуже потрібні, особливо зараз і особливо нам. Так, можливо, обсяг поданої інформації дещо обмежений, а сама вона занадто концентрована. Проте, книга ця написана не стільки з просвітницькою метою, скільки для мотивації і заохочення подальших, вже самостійних пошуків. Чому це важливо? Тому що найцінніші знання ми не можемо просто взяти, ми повинні здобути їх самостійно, бо дуже часто в пошуках істини ми знаходимо куди більше, ніж здобуваємо в храмі тієї самої істини. З цієї точки зору «Війна і міф» – це своєрідний каталог, в якому зібрано 50 можливих відправних точок для початку вашого особистого пошуку.

Ну і, звісно, в книжці про міфи не обходиться без міфу. Власне, вона є «антиміфом» і покликана зруйнувати головних міф: якщо ігнорувати минуле, то рано чи пізно воно залишить нас у спокої і припинить хапати своїми кістлявими пальцями, пробиваючись крізь товщу років і десятиліть.

Не залишить і не припинить. Є такі хвороби суспільства, які неможливо вилікувати чи бодай залікувати мовчанням. Можна вжити певних заходів, аби досягти тимчасової видимості здоров’я, але неможливо врятуватися від метастазів минулого, якщо не препарувати його і не розкласти на довгих полицях суспільної пам’яті.

Але ми про це забули і намагалися звести нову будівлю на старому хиткому фундаменті, побудованому з жахливих, сфабрикованих і легкоспростовних міфів. Ми не хотіли копатися в зовсім недалекому минулому, легковажно вірячи, що нас воно не стосується. А воно не просто стосується, а дуже сильно стосується, бо те, що побудоване на брехні і фальші, добра не приносить. Хочемо добра? Значить, потрібно докопатися до самого початку, до першооснов і достовірних документів. Потрібно знайти мужність перемогти загальноприйняту думку про пройдешнє і силу прийняти минуле таким, яким воно було. Потрібно вчитися робити висновки і засвоювати уроки, якими б болючими вони не були. Тільки очистившись від міфів і зруйнувавши їхній прогнилий фундамент, ми нарешті зможемо почати зводити нову міцну будівлю.  

Саме тому нам так сильно потрібні такі книжки! Один із авторів, Олександр Зінченко, у передмові зазначає: «Міф – це куряча сліпота на дорозі історії. У сутінках часів можна добряче вгатитися головою у якийсь із верстових стовпів історії. Небезпечна річ ті міфи!» І страшенно важко з ним не погодитися.

Слідкуйте за нашими найцікавішими публікаціями в соціальних мережах Facebook і ВКонтакті.

poster