Митець і людина

Відомий український актор театру і кіно Богдан Ступка і його правила життя.

- Театр зображує, так би мовити, життя. Але там не по-справжньому вмирають, гинуть і так далі. Там грають в це все. Грають у життя. Театр - продовження життя. Ти підносишся трохи над реальністю, але це та ж реальність, тільки в художній формі. Театр - не втеча з життя, просто людина знайшла іншу його форму. Все пов'язано, воно ж не буває окремо: життя - це життя, театр - це театр.

- Гроші ніколи не були ВСЕ. Ніколи. У всі часи в суспільстві існує група людей, для яких гроші - це не основна цінність. І ці люди будуть завжди, я переконаний у цьому. Звідки вони беруться? Не знаю. Може, це виховання відіграє роль: домашнє, школа... Так чи інакше, у них формується здорове поняття, що таке добро, а що - зло. Дивіться, простий індикатор: якщо людина бере біль іншої на себе, значить, вона бореться за добро. І такі люди були і будуть завжди - більшою чи меншою мірою.

- Я не люблю війну, тому що з дитинства боюся стрільби. Мені було всього три роки, але я добре її пам’ятаю. Пам’ятаю, як німці давали дітям шоколад. Як попереджали: зараз тут почнеться битва, йдіть з будинків. І тепер все життя мене переслідує страх. Цей страх іноді змушував мене битися, йти проти великих людей. Може бути, саме через нього я і пішов у кіно. Адже в кіно ти легко можеш сховатися – це не ти, це завжди хтось інший.

- Щоб зрозуміти людину потрібно завжди відчувати себе нижче його. Я навчився слухати людей, коли був міністром. До мене часто були ходоки і щось говорили довго, просили. А я сидів, слухав їхні благання, і думав: «Я не витримаю, я не витримаю, я зараз засну. Що я тут взагалі роблю? У мене ж є справи важливіші. У мене репетиції, у мене зйомки». А вони всі: дай, допоможи з цим, всі дрібниці якісь. А потім раптом зрозумів, що не буває дрібниць. І миттєво навчився слухати і розмовляти.

- Я впевнений: щоб людині дурниці в голову не лізли, її завжди треба завантажувати роботою так, щоб мертвим додому приходити.

- Мені всі кажуть: Богдан, ти збожеволів на своїх українців. А я ось недавно з’ясував, що сім’я Фрейда була родом з України, з містечка Тисмениця. Поїхав туди. Ось, кажу, адже Фрейд з ваших місць. А вони без поняття. Сидять всі і норкові шуби шиють.

- Я, дійсно, багато побачив, чимало подорожував машиною, поїздом, літаком, був навіть на мисі Доброї Надії, на краю землі, де пінгвіни ходять! Цікаво, але чесно скажу, побувати в далеких краях добре, але в Україні - краще! У нас є стільки прекрасних місць!

- Жінка може зробити чоловіка, а може його кинути під ноги. Все, як захоче жінка.

Слідкуйте за нашими найцікавішими публікаціями в соціальних мережах Facebook і ВКонтакті.