Кохання, загублене у часі: романтично-містичне "Осіннє рондо місячної ночі"

28.02.2017

Переглядів: 1533

http://chytay-ua.com/

Романтично–містичне «Осіннє рондо місячної ночі» української письменниці Алли Рогашко став для мене особливою книжкою ще й тому, що мені його подарувала дуже рідна близька мені жінка, а дотик її теплої, лагідної, ніжної руки, або ж, навіть, погляд спонукають моє серце битися частіше… і сталося це цьогоріч, у день Закоханих… Звичайнісінький збіг обставин скажете Ви… можливо, але, прочитавши цей проникливий, чуттєвий твір про магію кохання, що загубилося в часі, мимоволі віриться у те, що диво можливе, найпотаємніші мрії та сподівання стають реальністю, а випадковостей у долі не буває.

За словами письменниці, які почув в одній із радіопрограм, «основним посиланням цього твору є вічна боротьба добра зі злом, світла із темрявою і відродження через віки двох закоханих душ…»

Справжньою окрасою, на тлі якої відбуваються драматичні розлуки та щасливі зустрічі, є древній і, водночас, такий сучасний Львів із його вузенькими вуличками, мерехтливим світлом ліхтарів і таким запаморочливо духм`яним ароматом кави із гірчинкою нерозгаданих таємниць та спогадів минулого, що зринають у сновидіннях головних героїв: Софії, Степана, Любки, Любомира, Сашка… Звідки взялися ці химерні видіння?, хто ж ця химерна пані в чорному? – може це сон?, може уява? – герої, а разом з ними й читач, неодмінно мають це з`ясувати, щоб отримати шанс на власне щасливе майбуття із тим\тією, що ніколи не відпустить твою руку, а тепло твого серця, ніжний погляд, усмішку подаровану в жадані хвилини коротких зустрічей, берегтиме у лабіринтах пам`яті, мов найдорожчий скарб.

Події у романі відбуваються у двох часових паралелях – XIXст. і 2010 році. Минуле і сучасне переплетене настільки майстерно та вишукано, що іноді світ легенди оживає, а звичне життя стає легендою, казкою, містерією, яка зачаровує, надихає, дарує віру у те, що на шляху у справжнього кохання, яке  пережило випробування болем, просто не може бути перешкод  до омріяного щастя.  

На мою думку, окрім всеперемагаючої сили Кохання, авторка роману піднімає теми: родинних таємниць, гнітючої самотності, гріховності прокляття роду. Ще дуже відчутною є залюбленість шановної авторки у Львів. Це красномовно передано у епіграфі – присвяті на початку книги: «Цього роману могло не бути, якби не моя непоясненно –сильна любов до Львова. Дякую тобі Львове, за те, що даруєш моїй душі натхнення, що даєш сили жити далі, незважаючи ні на що…» Ці слова в повній мірі є суголосними із відчуттями  кожної душі, що спізнала солодкий трунок Любові, що найкраще «смакує» із філіжанкою львівської кави, щедро приправленої цукром «вранішніх надій», котрим судилося здійснитись.

Читайте також: Алла Рогашко "Крізь безодню до Світла"

Ігор Зіньчук

Філолог, автор книжкових оглядів, блогер, копірайтер

author photo
poster