Еріх Марія Ремарк "На Західному фронті без змін"

03.01.2016

Переглядів: 10

http://chytay-ua.com/

Існують письменники, які стають символами епохи. Саме через твори таких майстрів пера ми пізнаємо всі радості та болі, піднесення та розчарування, відчуваємо пульс цілої генерації. Коли українські читачі говорять про «втрачене покоління», то Еріха Марію Ремарка згадують в одному ряду з не менш іменитими колегами Е. Хемінгуеєм та Ф. С. Фіцджеральдом. Однак, Ремарк завдяки своєму особливому шарму, унікальності стилю та неперевершеній атмосфері своїх романів став улюбленцем вітчизняних читачів. Для сьогодення аналогії між Україною та міжвоєнною Німеччиною додають його книгам неабиякої актуальності.

Історії дружби та кохання, поневіряння в еміграції, соціальні катаклізми  - все це виписано неймовірно талановитим письменником. Ремарк став документалістом епохи. Його романи «Три товариші», «Тріумфальна арка» та «Чорний обеліск» виходять новими виданнями і не зникають з вітрин книжкових магазинів  України. Однак на батьківщині письменника ситуація дещо інша. Безперечно, в Німеччині Ремарка знають, але як автора роману «На західному фронті без змін». Серед німецьких читачів важко знайти того, хто знайомий з іншим творчим доробком автора.

Роман «На західному фронті без змін» стає відправною точкою у творчості Ремарка. Він приносить письменнику світову славу, але й робить з нього «войовничого пацифіста», «антифашиста» та «зрадника батьківщини». В залежності від політичної кон’юнктури та доцільності можна приліпити інші кліше. Книга стає культовою одразу після видання 1929 року, але вона визначає подальшу долю самого автора. Траєкторія життя в подальшому – це несприйняття роману частиною суспільства, заборона на Батьківщині, вимушена еміграція.

Також читайте: Еріх Марія Ремарк "Ніч у Лісабоні"

30-річний Ремарк пише «На західному фронті без змін», коли живе у своєї красуні-подруги Лені Ріфеншталь. Пише на одному диханні, всього за 6 тижнів. Це була розповідь очевидця Першої світової війни, аж через 10 років після її завершення. Роман настільки нелегкий і важливий для самого автора, що написаний ще 1928-го року, цілий рік пролежав схованим у шафі, перед тим, як став доступним читачам. Іронія долі полягає в тому, що за кілька років подруга Ремарка, в квартирі якої він напише свій роман, Лені Ріфеншталь, стане режисером найвідомішого пропагандистського фільму часів Третього Рейху «Тріумф волі». Сам Ремарк, в тому числі за написання антивоєнного роману «На західному фронті без змін», який підривав німецький дух, буде змушений покинути Німеччину після приходу до влади націонал-соціалістів.

Видання роману мало настільки гучний розголос, що фронтовики в своєму ставленні до книги були поділені на два умовні табори: «Ремарк» та «анти-Ремарк». Ті, що стали прихильниками роману, розділяли думки та ідеї Ремарка лаконічно викладені в передмові: «Ця книга — не викриття і не сповідь. Це лише спроба розповісти про покоління, яке занапастила війна, про тих, хто став її жертвою, навіть якщо врятувався від снарядів». Серед ідейних противників Ремарка найбільше виділявся Ернст Юнгер, котрий пройшов найзапекліші бої Першої світової війни, де був поранений 15 разів, а його книга-щоденник «В сталевих грозах» в 20-ті роки стала культовою. Головними ідеями Юнгера було те, що війна стала руйнівною для «ідеалізму» гучних лицемірних слів та буржуазної концепції життя. А для частини людей війна стала початком «героїчного реалізму», гартом, де в «сталевих грозах» отримав форму новий тип людини.

Роман «На західному фронті без змін» був критично прийнятий і літературними кумирами самого Ремарка – Стефаном Цвейгом та Томасом Манном. Однак ця книга пережила заборони, цензуру, критику. Її правдивість продовжує відкривати для людства не лише героїчне обличчя війни, а й ті жахіття, які ховаються за пафосом пропаганди. В Ремарка так само, як і в Юнгера можна знайти правдиву, чесну, відверту оповідь-хроніку. Такі книги є вакцинами від безумства. «На західному фронті без змін» не залишає байдужим нікого. Тому що безглузда загибель, ніким не підрахованого числа молодих, світлих людей, є чистим злом. Ремарк як письменник показує нам обличчя зла, яким воно є. Завдяки цьому романові ми можемо заглянути наживо в одну з найбільших трагедій європейської цивілізації, яка безжалісно перемелювала життя людей з 1914 по 1918 рік.

Більше про романи Ремарка в нашій статті: Еріх Марія Ремарк.Що почитати? 

poster