Роальд Дал "Джеймс і гігантський персик"

02.08.2017

Переглядів: 3907

http://chytay-ua.com/

Роальд Дал "Джеймс і гігантський персик". – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2009. – 224 с.

Нещодавно нарешті дійшли руки і в моїй домашній бібліотеці сталось поповнення: на книжковій полиці поселилася чудова книга (для неї там давно було місце) Роальда Дала «Джеймс і гігантський персик».

Тут з першого погляду на обкладинку ясно: те, що в середині, буде чимось дуже оригінальним і багатообіцяючим.

Це моє перше знайомство з автором, і 224 сторінки (хай навіть не дуже дрібним шрифтом і не дуже щільним текстом) проковтнула за кілька годин. Ця казкова повість виявилася на диво магнетичною, у певні моменти яскраво згадувалась Керолівська Аліса, і від цього читалося з великим захопленням.

Початок історії виявився дещо гнітючим, хоч мова викладу швидка, весела і досить безтурботна. Історія веде свій початок від маленького Джеймса Генрі Троттера, який до чотирьох років жив щасливо у будиночку на березі моря, але одного дня його батьків проковтнув величезний носоріг-втікач з лондонського зоопарку. Просто жахає точність – автор запевняє, що вони померли і відійшли за тридцять п’ять секунд.

З цього моменту наш герой живе з двома тітоньками, безапеляційно поганими, невихованими і жорстокими особами: тіткою Шпичкою і тіткою Шкваркою. Маленькому «Попелюшкові»  доводиться важко працювати і терпіти знущання, аж поки не стається доволі дивна річ, а далі дуже дивна, а за тим – фантастично дивна річ.

Азарт і напруга зростають на кожній сторінці, навіть короткі хвилини умовного відпочинку, коли Джеймсові щастить або от-от має пощастити, змінюються новою проблемою. При тім такою, яку читач, принаймні дорослий, не може так просто вирішити, бо все написане, хоч логічно й пов’язане, але абсолютно не вкладається у рамки шаблонного правильного мислення. З такими задачками можуть справлятися заввиграшки тільки діти.

Так у оповіді з’являється гігантський персик, солодкий тунель і дверцята у персикову гігантську кісточку, а всередині цієї кісточки ще ціла зграя нових колоритних персонажів: Старий-Зелений-Коник, Стоніжка, пані Павучиха, Зозулька-Боже Сонечко, дощовий Черв’як, Шовкун і Світлячка-Хробачка. Усі вони, звісно, одного з Джеймсом розміру, що додає їм певної химерності, особливо в очах жителів країни, у якій і відбувається ця казкова історія.

Автор аніскілечки не переймається спокоєм читача, події розвиваються дуже динамічно, а пригоди друзів з кожним разом небезпечніші. Чого тільки вартий момент, як персик відривається від дерева, на якому ріс! Яким дивом усі «пасажири» не перетворилися на суцільний омлет після скочення з крутого пагорба? А плавання у морі? А ціла армія величезних, голодних акул? А політ (не скажу на чому, однак дуже оригінальний спосіб)? І безліч-безліч напружених ситуації з яких Джеймс знаходить вихід у останній момент.

Тільки по закриттю книги читач глибоко видихає, бо тих пригод стільки, що й не можна спрогнозувати, що чекає друзів за мить.

Звісно, Роальд Дал подбав про всіх. Казкова повість закінчується щасливо, кожен персонаж знаходить своє місце у житті, займається приємною справою, дістає повагу і визнання у суспільстві, спочатку, навіть, дещо ворожому. Доля учасників пригод описана дуже-дуже коротко і лаконічно, однак кожна варта окремої розгорнутої оповіді, а оскільки ця книга присвячена Джеймсу Генрі Троттеру, то тут вона і знаходить свій кінець.

Перша думка після читання: такого немає в українській літературі, немає аналога. Можливо у світовій – є, можна пошукати паралелі і схожості, а у нас – нема. Треба наверстувати.

Рекомендую читати дітям, батькам і усім письменникам без винятку.

Галина Команяк-Вінтонів

Книги - моя велика пристрасть, особливо книги для дітей.

author photo
poster