онлайн-журнал про книги та літературу
До Книжкового Арсеналу в видавництві «Навчальна книга – Богдан» вийде багато цікавих книг для різних аудиторій. Ми хотіли б розповісти про них трохи більше.
Серію «Чейзіана» поповнять ще дві книги Джеймса Гедлі Чейза — «Я сам поховаю своїх мертвих» та «Труна з Гонконгу».
«Я сам поховаю своїх мертвих»
«...Хтось убив мого брата, а поліція вважає це самогубством. Ну що ж, доведеться самому в усьому розібратися...» — так думав Нік Інгліш, навіть не підозрюючи, що за кілька днів запустить такий ланцюжок подій, у яких мало сам не загине. А все тому, що стане на заваді у банди шантажистів на чолі з убивцею-психопатом...
Роман «Я сам поховаю своїх мертвих» укотре доводить, що Джеймс Гедлі Чейз є одним із неперевершених майстрів детективу.
Перекладач - Олег Домарецький.
«Труна з Гонконгу»
Загадковий містер Гардвік, телефонуючи з аеропорту, наймає приватного детектива Нельсона Раяна стежити за своєю дружиною, поки він сам буде у Нью-Йорку. Прочекавши усю ніч біля будинку за вказаною адресою, уранці детектив виявляє, що насправді дім порожній, а що ще дивніше — жодні містер та місіс Гардвік у ньому ніколи не мешкали. Нельсон Раян повертається у свою контору і знаходить там тіло вродливої китаянки. Хто і за що убив її? Чи вдасться детективу розслідувати цей злочин та знайти таємничого містера Гардвіка? Та й, врешті-решт, до чого тут труна з Гонконгу?
Перекладачка - Ольга Безкаптурна.
Окремою книгою у серії «Горизонти фантастики» вийде друком «Шпиталь преображення» Станіслава Лема — твір, з якого почалася його письменницька кар’єра. Роман немов стоїть осторонь від усіх наступних творів фантаста: у ньому відображений сучасний світ письменника, німецька окупація Польщі та ліквідація лікарні для осіб із психічними відхиленнями, в якій персонажі відчайдушно шукають сенс життя у морально-філософських бесідах. Сама ж лікарня є своєрідним дзеркалом тогочасної епохи, музеєм душ, як стверджує письменник, адже «лише тут, у концентраті, ясно виявляється обличчя часу…».
Перекладач - Іван Сварник.
Для любителів фентезі й фантастики готуємо продовження циклу «Хроніки Амбера. Книга 7. Кров Амбера» Роджера Желязни.
Перекладачі - Анатолій Пітик та Катерина Грицайчук.
Також чекайте на продовження і завершення циклу «Путівник по Галактиці для космотуристів» Дугласа Адамса — «Бувайте, і дякуємо за рибу. Загалом Безпечна».
Перекладач - Олексій Антомонов.
З'явиться і продовження циклу «Пісні Гіперіона» Дена Сіммонса — «Ендіміон», уривок з якого уже можна прочитати ТУТ!
Перекладачка - Галина Михайловська, ілюстратор - Олег Кіналь.
Якщо порівнювати письменників із зірками (попри всю заяложеність і банальність таких порівнянь), то американець Ніл Стівенсон — зірка першої величини на небосхилі не лише сучасної американської, а й світової фантастики. І справа тут навіть не в кількості нагород, якими пошанований Ніл (одна «Г’юґо», п’ять «Локусів», премія Артура Кларка), а в дивовижній загальній концептуальності та «ідейності» його творчості, навіть незважаючи на всю її гадану різностильовість — від посткіберпанку до реалістично-побутових історичних картин.
Незалежно від того, що описує Ніл Стівенсон — нелюдський хаос квазі-держав чи аватарний Метавсесвіт («Лавина»), філи «Діамантового віку» чи створення «інформаційного раю» на о. Кінакута («Криптономікон»), «мозаїку» історичних осіб та ідей епохи бароко у розлогому «Бароковому циклі», він це робить напрочуд круто. Видавництво «НК «Богдан» вирішило розпочати знайомство українського читача із цим дивоглядним автором, придбавши права на переклад роману «Seveneves», вперше опублікованого у 2015р.
Якщо передати зацікавленому читачеві зміст цього об’ємного роману одним реченням, то воно виглядатиме приблизно так: після вибуху Місяця роз’єднаній людській расі не зостається нічого іншого, як спробувати вижити, навіть якщо у світі залишиться лише сім жінок, «сім Єв» (Seven Eves), здатних народжувати.
А насамкінець — про здивування. Найбільше, мабуть, що дивує в «Seveneves» — це безодня часу. (Чого лише варта фраза: «Минуло п’ять тисяч років»?!) Хоча, якщо подумати, дивуватися не варто: це ж бо Ніл Стівенсон, Карле!
Уривок з «Сімміс» Ніла Стівенсона уже можна прочитати ТУТ!
Перекладач - Остап Українець.
Г’юґоносна «Кантика для Лейбовіца» Волтера Міллера в історії наукової фантастики XX століття — річ не просто велика чи видатна, а ВЕРШИННА. По суті, це — Біблія постапокаліпсису… Про світ, що пережив ядерну катастрофу, про темні століття, що настали після неї… І, звичайно, про віру — промінець світла посеред безмежного океану пітьми. Хай береже нас святий Лейбовіц!
Перекладачі - Богдан Стасюк та Олена Кіфенко.
Для шанувальників творчості Рея Бредбері «451° за Фаренгейтом» вийде у серії «Чумацький шлях» з ілюстраціями Олега Кіналя.
Вперше українською вийде переклад книги Рея Бредбері «Смерть - діло самотнє».
Перекладач - Володимир Митрофанов.
Буде і продовження книги Олександри Шутко «Хатідже Турхан: ковилі вітри нестрашні» — «Хатідже Турхан: султани-українки на османському престолі».
«Там за Збручем… Осіння громовиця» Олега Клименка. В основу роману-хроніки покладено маловідомі, драматичні історичні події, які відбувалися як на території Тернопільщини, так і за її межами, напередодні й після початку Другої світової війни, котра невідворотно вторгалася в мирні будні мільйонів. Під кутом іронії та сарказму автор метафорично розкриває образи тодішніх достойників Польщі маршалка Ридз-Сміґли, президента Мосціцького й інших винуватців вересневої катастрофи.
Поряд із ними постає галерея польських чиновників провінційного рівня, котрі злетіли кар’єрними щаблями щоб, владарюючи, обкрадати власний народ і збагачуватися. На сторінках роману в гостросюжетних та екстремальних ситуаціях здебільшого діють герої зі справжніми іменами, що надає йому документальної достовірності.
Події, відтворені методом історичної реконструкції, ніби проектуються на сьогодення, спонукаючи до роздумів та застерігаючи од необачності.
«Місто снів» Ред’ярда Кіплінга
Увазі українського читача вперше запропоновано переклад знакових оповідань Ред’ярда Кіплінґа. Добірка відтворює видання «Малий Віллі-Вінкі та інші дитячі історії», яке побачило світ 1888 року в індійський період творчості митця. Кожне з оповідань так чи інакше пов’язане з дитинством, адже головні їхні герої — діти чи підлітки. Голос автора проводить читача через події, описані через призму дитячих почуттів, примушуючи співпереживати юним героям, знайомить з побутом англійських колоній і військових таборів. Новела «Хмизяний хлопчик» — одна з найкращих у доробку письменника, яка поєднує жорсткий реалізм, романтичну традицію англійської літератури та містичні віяння нового часу, створюючи неповторний мікс на межі жанрів та епох. Про роль цієї новели у становленні жанру фентезі та картографуванні уявних світів розкаже післямова літературознавця Михайла Назаренка.
Вірші Ред’ярда Кіплінґа, переклад — Володимира Чернишенка.
Для дітей у нас теж є чимало цікавого.
«Як дідусь шукав капелюха» Свена Нордквіста
Ви не забули дідуня Петсона і кота Фіндуса?
Ще б пак! Їх просто неможливо забути! Але ця книжка не про них, а зовсім про іншого дідуся.
Того, що ніколи не знімав капелюха з голови. Та одного ранку той капелюх... зник.
Поки дідусь його шукав, пережив і згадав чимало цікавого.
«Із Фіндусом цілий рік» Свена Нордквіста
Перекладачка - Галина Кирпа.
З Фіндусом цілий рік – місяць за місяцем! Ми вирощували квіти, робили експерименти з рослинами, пекли пироги, придивлялися до дрібних комах і черв"яків, будували будинок і ще багато-багато всього.
Маленька Сара Тустра з роду мишустиків, що живе на Петсоновій кухні під підлогою, назбирала безліч усіляких цікавинок, які Ева-Лена Ларсон та Кеннерт Даніельсон розповіли нам.
А Фіндус допоміг Свенові Нордквісту намалювати, розказати й показати усе так, щоб ти міг провести З Фіндусом цілий рік!
Комплект книг у подарунковій коробці про непосидючого хлопчика Каю — «Каю. Коробка історій на ніч». Перекладачка - Ольга Безкаптурна.
«Драконаріум» англійської письменниці Едіт Несбіт з ілюстраціями Ганни Осадко.
Казки, що увійшли до цієї книги, авторка написала ще наприкінці позаминулого століття. Та попри сто з гаком років, які відділяють нас від моменту створення, усі оповідки Едіт Несбіт видаються свіжими й оригінальними, ніби написаними ось щойно для сучасних дітей. Дракон з’їдає футбольну команду, що призводить до занепаду вітчизняного футболу, нечесного міського голову мешканці поза очі називають «мером», країну заполонили дракони, а преса мовчить… Але ні, казки з «Книги…» — це не подобизна дійсності, не осучаснення старих казкових сюжетів. Це свіжа, нова і казкова дійсність, створена Едіт Несбіт.
Казки не мають спільної сюжетної лінії та ще й усі відбуваються у різних краях. Деякі — у вигаданій країні Ротундії, де усі тварини мають неправильні розміри, а деякі — у Лондонському передмісті, щоправда, за годину пішки від Північного полюса. Наскрізна ідея у них одна — дракони. Різних форм і розмірів: Червоний дракон, який уночі стає маленькою вогняною ящірочкою; Крижаний дракон, що розтає, опинившись біля святкового багаття; волохатий дракон, який одомашнюється і стає кішечкою… І, попри те, що майже в усіх казках дракони підступні, злі й нечемні, ця книга просякнута аурою драконолюбності. Адже дракони — це, перш за все, уособлення казки. Негативні герої у цих казках інші — злий намісник Нудаза зі своїми мисливськими гіпопотамами, честолюбний чаклун дядечко Джеймс, уже згадуваний міський голова… Тобто, справжнє зло ховається у сучасному світі, а зло казкове — це лише чергова пригода. А не було б драконів — не було б і пригод. Не було б і Драконаріуму.
Перекладач Володимир Чернишенко.
