Еріх Марія Ремарк "Тріумфальна арка"

22.01.2016

Переглядів: 1817

http://chytay-ua.com/

«Тріумфальна арка» – це не перша книга Ремарка, яку я прочитав. Він зачарував мене ще декілька років тому своєю неприхованою історією про західний фронт та війну. Після цього, всі наступні романи, для мене, як продовження першого знайомства з німецьким письменником.

Це ще одна розповідь про самого Ремарка, і втрачене покоління до якого він належав. Війна залишила відбиток на багатьох, а особливо на тих, хто був змушений перетинати кордони різних країн через переслідування. Париж став притулком для біженців зі всієї Європи: росіяни, іспанці, італійці, а особливо німці. Вони жили під іменами людей, яких давно не стало на білому світі, з постійним страхом депортації, переховуючись від поліції. Це був не той Париж, який ви звикли бачити на картинках, чи в фільмах, він, як і все навколо був повитий  затінком нової-старої війни. Однак навіть в такому темному місці, знайшлося місце для кохання…   

Також читайте: Еріх Марія Ремарк "На Західному фронті без змін"

Колись, в одній з книг, я прочитав, що стосунки між чоловіком та жінкою – це вічна загадка, яка не має вирішення. В «Тріумфальній арці» прочитав те саме, тільки не прямим текстом. 

Скільки людей проходить крізь нас у вихорі любові за життя? Ці історії завжди інакші і завжди ті самі. Кожен вважає себе останнім і єдиним, а з часом, часто, своїм же прикладом, розвіює міф про «останніх і єдиних». Починаючи нову сторінку, знову вірить в ту саму казку, несвідомо, бо розум в любовних справах є другорядним. Скільки б років не було людині, який би досвід вона не мала, і який статус не займала в суспільстві – кохання може прийти зненацька, навіть якщо на вулиці нічний, похмурий Париж міжвоєнного періоду. Що і сталося з героями роману.

Равік – вже не молодий хірург-емігрант, який пройшов війну, концтабір, та довге життя на чужій землі під чужим іменем. Людина, яка зі смертю на ти, і яка не раз витягувала з її обіймів чиєсь життя. Він уже нічого не очікує і навряд чомусь здивується в цьому світі. Але одна людина, яка зустрілась випадково на вулиці, вдихнула в нього те, про що він давно забув. Заставила ще раз відчути себе живим завдяки, такому непростому, коханню.

Джоан – молода енергійна дівчина; пташка, яка тільки починає свій політ, яка стрімко набирає висоту і бажає там залишитися. Однак зовнішні обставини іноді повертають наш політ в інший бік.

Контраст настрою героїв яскраво виражений у їхніх діалогах. В окремих моментах тут кожний побачить себе. Іноді вони віддаються течії та стають найщасливішими і єдиними на всій Землі. Часом розум бере гору над почуттями і течія уповільнює свій рух. В цьому вся краса стосунків двох закоханих. Комусь не сподобається кокетлива Джоан, хтось осудить іноді суворого Равіка, але кожному запам’ятається ця історія.

Я б виділив ще одного «прихованого героя» роману – кальвадос. Ним просякнуте в романі все: сум, радість, пристрасть, помста, дружба. Вам точно захочеться спробувати цього таємничого напою. 

Час — 15 днів. 

Місце — дорогою до Парижу.

Для кого — для закоханих авантюристів.

Слідкуйте за нашими найцікавішими публікаціями в соціальних мережах Facebook і ВКонтакті

Слава Славський

Адмін Telegram, редактор рубрики Роздуми. 

Сторінка автора в Facebook

author photo