Даніела Заюшкіна: «Все більше цікавлюся людьми, які є носіями видатних душевних якостей»

24.07.2020

Переглядів: 1057

http://chytay-ua.com/

Фото: Tanya Vilchynska

Даніела Заюшкіна – вокалістка гурту Vivienne Mort, киянка, за освітою диригент. 

Vivienne Mort — це наповнені глибоким змістом тексти пісень, повна віддача себе слухачам, енергетика, яка знаходить своє відображення у музиці.

На рахунку Vivienne Mort 6 студійних альбомів, останній з яких, «Досвід», у 2020 році було номіновано на Шевченківську премію в категорії «Музичне мистецтво».

Про пісні

1. Даніела, завжди було цікаво: ви спочатку творите композицію, а вже потім текст пісні? Чи навпаки?

Одночасно. Зазвичай до мелодії вже доданий текст.

2. Ваші пісні – це надзвичайна суміш емоцій. Деколи виникає відчуття, що Даніела приєднується до космосу, щоб творити таке. Поділіться з нашими читачами, де берете натхнення для текстів?

З власних переживань. Напевно, щоб не зациклюватися на них і на собі, а також щоб кудись тимчасово дітися, починаю грати і співати за фортепіано. Велика частина пісноспівів залишається в кімнаті – далеко не все, на мою думку, варте уваги. Я так обробляю інформацію, це мій інструмент взаємодії зі світом. Грубо кажучи, щодня співаю те, що бачу.

А до космосу ми всі під’єднані, не бачу потреби на цьому акцентувати, як на чомусь особливому.

3. Завжди була переконана, що пісні – це теж поезія, можна назвати її “музична поезія”. Хто для вас є найкращими серед музичних поетів? (можете називати як українських, так і іноземних співаків).

Музичний поет, як я розумію, – це той, хто сам пише текст і мелодію. Для мене це важливий момент. Це означає, що зі мною говорить сам автор, його власний досвід, який він підсвідомо і свідомо збирав, і який перетворився на пісню поза волею музичного поета, а іноді проти волі.

Інша справа, що поет ніколи не може сказати того, що хоче… Тому що це слова. Але конкретність не така важлива для поезії. Більш важливою є справжність таланту, хімічна реакція під час написання, одним словом, чудеса. Зрештою, ми або зможемо зрозуміти його, або не повіримо жодному слову.  

Добре, для мене найкращі українські музичні поети – це Олег Скрипка та Святослав Вакарчук в ранніх своїх альбомах, Антон Слєпаков в групі «И друг мой грузовик». Наталя Дзеньків в пісні «Знаєш, як болить».

Красива музична поезія в Олександра Васильєва з гурту «Сплін». В Олександра Вертинського. В Дмитра Озерського, автора текстів для гурту «Аукціон», у Віктора Цоя, Дельфіна.

Боб Ділан, «Pink Floyd» – їхні тексти розумні і метафоричні. Тобто, люди вони розумні, а тексти талановито написані. Звичайно, Єгор Лєтов, але він більше просто поет.

Я не назвала «ATL», «Кровосток», «СБПЧ», «Tool», «Deftones», інших авторів, чий поетичний талант люблю і поважаю, але, образно кажучи, під них сніжинка замерзає в асиметричній формі. Це лише моя суб’єктивна думка.

4. Як щодо улюблених поетів? Чиї вірші любите? Можливо, маєте улюбленого поета?

Без сумніву, мій улюблений поет – Уільям Шекспір.

А так – цілий ряд поетів, яких не поставиш в ряд, і тому вони стоять кожен у своєму власному одноосібному ряду. Назву деяких: Пабло Неруда, Олександр Блок, Райнер Марія Рільке, Поль Елюар, Мацуо Басьо, Олена Теліга, Леся Українка. Тільки я поезію майже не читаю, мені шкідливо.

5. В одному з інтерв’ю ви сказали, що почали писати пісні з 10 років, а пісню “Лети” написали в 15. Можете пригадати, де саме її написали? І ваші емоції в процесі?

Якщо чесно, то не можу. Пам’ятаю тільки, кому вона присвячена.

Загалом пам’ятаю про пісні, які писала в певних незвичних обставинах. Наприклад, «Змію» почала писати в літаку, яким летіла в Канни. Там ходила її наспівувала. Дописала, перепливаючи на човні на острів. Потім спробувала її зіграти на роялі в магазині музичних інструментів і так вперше почула, як вона звучить (через днів 5 після написання). Тобто, я її вигадала без інструменту і тому пам’ятаю подробиці.

«Сліди маленьких рук» написала, коли вперше прийшла в гості до близького друга, а там в рамочці стояли його обведені долоні. Їх обвели ручкою, коли він був дитиною. Знаєте, раніше так робили.

Так, більше пам’ятаю людей, кому присвячена пісня, але ви їх не знаєте. 

Про музику

1. Яку музику слухали в дитинстві? Яка лунала у вашій домівці?

В дитинстві слухала те, що слухали мама і тато.

Я їм дуже вдячна, що передали мені свою цікавість до музики, тому що, правду кажучи, вони слухали абсолютно все. В основному музика була яскрава, з характером, з конфліктом, така, що зачіпає за живе.Мама любила «Агату Крісті» і «Наутілус Помпіліус». Вона естет, тонко відчуває поезію і душу поета, милується ним і співчуває.

Татові вподобання: «Nirvana», «Oasis», «Guano Apes», «The Offspring», «ВВ», «ДДТ», «Metallica», «Брати Гадюкіни», Уітні Хьюстон, Михайло Круг, «AC/DC», Адріано Челентано, «Сектор Газа». Згадала зараз, як мене вразила група «Kingdom Come» (думаю, група варта більшої уваги).

Тобто, в нього там був і Карлос Сантана, і Любов Успенська. І «Daft Punk», і Володимир Висоцький. Пітер Гебріел, Стінг, Бі Бі Кінг, Ерік Клептон. Море блюзу і блюз-року. З усієї музики моїми улюбленими були «No Doubt» і Гвен Стефані. Пам’ятаю, як вдома робила кліп на пісню «Ex-Girlfriend». І не один, багато версій цього кліпу (сміється). Це був 2000й рік.

В тата була велика колекція, багато стовпчиків з дисками, які були заввишки з мене. Всі диски лежали не у своїх коробочках, а також були перемішані з дисками-іграми для «Sony Playstation». Щоб послухати щось або пограти на приставці, доводилося деякий час повідкривати і позакривати різні коробочки. В 5 років батьки відвели мене в музичну школу, де я почала знайомитися також з класичною музикою.

В цілому вважаю, що з перших років життя мені пощастило отримати культурне музичне виховання, яке стало мені фундаментом, і я тепер можу оцінювати музику не за обгорткою, знаючи, що в ній головне щирість, суть і талант, а зовсім не жанр і тематика.

2. А в підлітковому віці?

Коли я пішла в 2 клас загальноосвітньої школи, тато подарував мені касетний плеєр і касети: 5 касет «Ottavan», тому що вони йому були непотрібні (сміється), а також касету «The Offspring», яку потім вилучив, збагнувши, що на ній ненормативна лексика, хай і іноземною мовою (все ж, мені було 7). Потім я сама собі купила касети «Мумій Тролля», Земфіри, «The Cardigans». Від однокласників, друзів з двору і з телевізора до моєї музичної гвардії приєдналася Брітні Спірс, Рікі Мартін, Джей Ло, «Spice Girls».

Потім був Eminem, «Каста», ну і я продовжувала слухати альбом «Позорная звезда» і пісню «Где твои крылья, которые нравились мне». В останніх класах школи багато слухала Боба Марлі та гурт «5’NIZZA».

3. До речі, як успіхи з опануванням гри на барабанах?

Гру поки що опанувала на дошкільному рівні, але зацікавленість барабанщиками і барабанним світом призвела до того, що я стала чути більше нюансів в музиці, більше розуміти інструментальну музику.

4. Яку музику слухаєте зараз? Чи вона відрізняється від того, що ви слухали 5 років тому?

Останнє, що мене вразило, – виступ Марка Джуліани на #VF Jams LIVE!. В цій передачі взагалі можна багато музики знайти. Якщо останні 5 років брати, то стала більше репу слухати, як і всі ми (сміється). Я кажу «всі», тому що навіть люди, які не хочуть слухати реп, отримують щоденну дозу шляхом пасивного прослуховування.

Загалом в моєму підході до вибору музики нічого суттєво не змінилося. Для мене важлива щирість, емоційний інтелект автора або ж магічний збіг обставин, якщо це продюсерський проект (хоча таке дуже рідко слухаю).

В цілому, здається, мій смак розвивається. Тільки не хочу, щоб це прозвучало, як текст відомого відео, яке починається словами: «Я в своём познании настолько преисполнился, что как будто бы 100 триллионов миллиардов лет проживаю…». Зупинюся на тому, що чим більше занурюєшся в будь-яке питання, тим більше тонкощів і відтінків розрізняєш.

Про книги

1. Як виглядає ваша домашня бібліотека? (опишіть, де зберігаєте книги, скільки їх…)

Моя бібліотека невелика, я часто роздаровую книги, хочу, щоб вони йшли далі і їх продовжували читати. Роздавала по одній, а того року зробила роздачу в інстаграмі, відправляла слухачам поштою. Вони мені теж дарують. Напевно, нікому слухачі стільки книг не дарують, як мені.

Зберігаю ті книги, які стали для мене особливими, ті, які були подаровані друзями, ну і ті, які планую прочитати. Я часто переїжджаю. Основна частина книг лежить в коробках, а на книжній поличці стоять ті, які хочу мати під рукою.

Сфотографувала поличку, ось:

 

2. В ефірі онлайн-концерту «Слух» ви сказали, що Данте вас підтримує. А від яких ще поетів, письменників ви відчуваєте підтримку?

Це я пояснювала, чому притягнула на ефір «Божественну комедію» і ще з десяток своїх речей, які лежать вдома на виду, коли я граю.

На рахунок реальної підтримки, коли вона мені була потрібна, її своєчасно надали Ошо Раджніш, Екхарт Толлє. Хоча це не зовсім письменники. А коли була маленькою, то Харукі Муракамі. Я в його книгах зустрічала подібних на себе героїв і ситуації, які ні з ким не могла обговорити.

Такими ж розуміючими друзями для мене виявилися Орхан Памук, Умберто Еко, Рей Бредбері, Мілорад Павич, Борис та Аркадій Стругацькі і ще багато авторів, які люблять людей. І, звичайно, мій друг-письменник номер один – Віктор Пєлєвін.

3. Можете назвати 5 улюблених книг і чому саме вони?

Я назву 5 перших улюблених, які згадаю.

Курт Воннегут «Колиска для кішки», Умберто Еко «Ім'я троянди», Брати Стругацькі «Готель «У загиблого альпініста», Федір Достоєвський «Брати Карамазови», Джером Д. Селінджер «Френні і Зуї».

4. Які емоції у вас викликає книга в руках? (опишіть той момент, коли берете книгу до рук і от-от почнете її читати).

Не зможу нічого цікавого розповісти. Отже, беру я книгу, дивлюся на неї, зосереджуюся і одразу починаю читати. На жаль, книги я читаю необережно, скрізь їх ношу і вони втрачають свій первозданний вигляд. Кажу вам, як є.

5. Яку книгу брали в поїздку до Індії?

В першу поїздку – Ніцше, «Так казав Заратустра», в другу – Володимир Сорокін «Блакитне сало», Семюел Беккет «Уот» та комікс «Adventure Times», в третю – Віктор Пєлєвін, «Iphuck 10», але читала тільки по дорозі туди, тому що летіла всього на 4 дні, на весілля подруги.

6. Книги якого письменника готові скуповувати, не задумуючись про їхню вартість?

Передостання книга, яку я читала, – «Піна днів» Бориса Віана. Це питання нагадало мені одного героя цієї книги, який скуповував всі видання всіх книг Жана-Соля Партра, а також його особисті речі, його старі брюки і недопалки від його цигарок.

Ну, я стараюся одразу купляти книги Пєлєвіна, коли вони виходять, тому що він пише на злобу дня і хочеться читати, доки цей день – сьогодні. Але іноді купляю і через рік після виходу, і нічого страшного. Почуваюся зараз винною і неначитаною, тому що не шаленію від скуповування книг (посміхається).

7. А з яким письменником хотіли б поспілкуватися?

З Венедиктом Єрофєєвим би хотіла. З Довлатовим. Але вони так пишуть, що і так відчуваєш, як вони з тобою спілкуються. На кухні з тобою сидять.

Про Київ і подорожі

1. Ви киянка, і в одному з інтерв’ю сказали, що в дитинстві з бабусею сідали в автобус №71 і так мандрували містом. А який у вас зараз улюблений маршрут містом для прогулянок?

Ми їздили по колу, якщо бути точною (посміхається).

Оскільки я тут живу все життя, всі маршрути неодноразово пройдені, тому зараз я люблю кудись неочікувано звернути, як от в раптову арочку з несподіваним двориком, а за ним вниз у хащі. Таким чином знайшла хороший маршрут уздовж річки Либідь. Там все трошки припорошено сміттям, але я приймаю це як частину пейзажу, що включає в себе дана екскурсія.

Ще більше люблю Поділ.  

2. Київ заряджає вас енергетично? Якщо так, то які улюблені місця в місті для підзарядки?

Дуже люблю своє рідне місто. Найкраще на Землі.

Єдине що я не так часто бувала за межами центральних районів. Там зустрічаються також місця розрядки і втоми. Наприклад, поїхати на Даринок або Троєщину купляти шкільну форму. Або куртку міряти, знову ж таки, на базарі зимою. Або чоботи, роззуватися і ставати на картонку.

Сподіваюся, я не здалася вам снобкою. Саме кажу, що бувала свого часу і на Лісовому секонді, і в клубі «Патіпа», і купувала зошити, диски для приставки та значки на Петрівці, і справляла випускний в Гідропарку, а день народження в першому відкритому Макдональдсі, і з’їжджала з льодяної гірки в Протасовому яру. А жила більшу частину життя біля Залізничного вокзалу і першою зустрічала всіх, хто приїжджав і одразу підзаряджався смаженим привокзальним пиріжком.

І відповідь на питання: «Як тебе не любити? » – якщо чесно, я і не знаю, як.

3. Любите подорожувати там, де більше природи, гір, морів, чи там, де більше урбаністики? І чому саме такий вибір?

По черзі. Раз так, раз так.

4. Маєте улюблену пору року для подорожей? І чому саме вона?

Люблю їхати в концертний тур з групою восени і весною. Так історично склалося і стало традицією. А взагалі, якщо правильно навчитися подорожувати, то байдуже, в яку пору року то робити. Головне, на мою думку, не критикувати нічого в подорожах, а віддатися невідомому, тоді за пару днів перенароджується душа і приходять нові мелодії, вірші і знання. В подорожах завжди стараюся зафіксувати зміни, які зі мною відбулися.

І останнє питання: В чому сила книг?

Книга допомагає підібрати влучні слова. Зустріти споріднену душу. Я помітила, що останнім часом перестала отримувати сурогатне задоволення від людей, які створюють новини. Все більше цікавлюся людьми, які є носіями видатних душевних якостей. Часто книги пишуть саме такі люди. Читання – це можливість з ними поспілкуватися.

Мар`яна Паславська

Редактор рубрики Інтерв'ю, адмін Facebook, відповідальна за SEO сайту.

Сторінка автора в Facebook

author photo