Література з акцентом: Німеччина

04.09.2020

Переглядів: 1099

http://chytay-ua.com/

Мене звати Штефан Кумм. Я третя дитина в сім'ї, народився 1993 року. А всього нас п’ятеро дітей. Після закінчення школи і здачі підсумкового екзамену я рік жив в Словаччині. Там працював, допомагаючи пастору в одній із парафій. Після цього я почав вивчати теологію, спочатку в Берліні, а потім продовжив навчання в Лейпцігу та в Ґронінґені (Нідерланди). 

У якому класі (або школі: початковій/середній/старшій) ти почав вивчати літературу? Як відбувався цей процес: ви знайомилися з творами під час уроків чи читали твори вдома, а потім разом з учителем та учнями обговорювали їх на уроці?

Вивчати літературу на уроках ми розпочали в третьому класі початкової школи, мені тоді було приблизно 8-9 років. Все почалося з того, що ми разом  читали книжки в класі. Інколи ми повинні були вести щось схоже до читацького щоденника, іноді нам задавали питання, на які ми повинні були відповісти вдома або потрібно було намалювати малюнок, який би ілюстрував обраний фрагмент з книги. В наступні роки читання літератури відбувалося і самостійно вдома, і разом у класі. Перша книга, яку я запам’ятав зі шкільної програми, був “Літаючий клас” Еріха Кьостнера.

Який твій найулюбленіший письменник зі шкільної програми? Чому саме його ти полюбив? І навпаки: чи є письменники, творчості яких ти терпіти не можеш? За що саме ти їх не любиш? І чи не змінив про них свою думку з віком?

Мені не запам’яталася жодна із прочитаних в школі книг. Я почав багато читати і насолоджуватися цим вже після школи. Думаю, що не любив читати, оскільки в школі нас змушували це робити. Книги, які я читав за власним вибором, подобалися мені набагато більше. Багато авторів, яких я був змушений читати в школі і які тоді мені не подобалися, подобаються мені зараз.

Чи задавали тобі вивчити на пам’ять вірш, а потім продекламувати його перед усім класом? Який вірш зі шкільної програми запам’ятався тобі найбільше?

Звичайно ми повинні були вивчати вірші та балади на пам’ять і декламувати їх перед усім класом. Найбільше мені запам’яталися: “Ласкаво просимо і до побачення” (‚Willkommen und Abschied‘), “Пасхальна прогулянка” (‚Der Osterspaziergang‘) та „Учень чаклуна” (‚Der Zauberlehrling‘)  Йоганна Вольфганга Гете і “Рукавичка” (‚Der Handschuh‘) Фрідріха Шиллера.

Ми також повинні були робити презентації наших улюблених книг в школі для цілого класу, де також потрібно було зачитувати улюблені фрагменти з неї.

Ти вивчав іноземну літературу в школі? Якщо так, то хто із іноземних письменників/поетів тобі найбільше запам’ятався? Чи знаєш ти когось з українських письменників?

Переважно ми вивчали німецьку літературу. Єдина не німецька книга, яка мені запам’яталася зі школи, - це “Ромео і Джульєтта” Вільяма Шекспіра. Звісно ми читали її в німецькому перекладі. Щодо української літератури, то я, на жаль, не знаю жодного українського письменника.

Чи писав ти есе за результатами прочитаних творів? Чи потрібно було читати на канікулах? Які оцінки ти отримував?

Ми писали есеї та короткі тести по літературі, але я не пам’ятаю, які оцінки за це отримував. Я пам’ятаю лише, що ці оцінки були не дуже хорошими, тому що зазвичай я не робив домашньої роботи з літератури. 

Інколи ми повинні були прочитати книгу або частину книги на канікулах, але я не пам’ятаю, щоб крім читання ми виконували ще якісь завдання.

Чи популярне читання в Німеччині? Чи сприяє уряд вашої країни популяризації читання?

На мою думку, читання є досить популярним в Німеччині. Ми маємо велику кількість публічних бібліотек, які є майже в кожному місті, і вони надають знижки для студентів. Також в нашій країні дуже популярні книжкові магазини. В Німеччині регулярно проводяться книжкові конкурси, два великі книжкові форуми, а також є проєкти з надання доступу до безкоштовних книг.     

Кожна земля Німеччини має “офіс політичної освіти” (‚Zentrale für politische Bildung‘). Оскільки я жив і навчався в Лейпцігу, що в Саксонії, землі, яка колись входила до складу НДР., я мав можливість замовляти приблизно 6 безкоштовних книг кожні півроку. У землі Північний Рейн-Вестфалія, яка була частиною Західної Німеччини, можна замовити таку саму кількість книг, але це вже коштуватиме вам 15 євро. Ці відмінності меншою мірою стосуються поділу на Східну і Західну Німеччину, а більше мають стосунок до федералізації, оскільки кожна земля може вирішувати, як діяти, самостійно.

Розкажи, будь ласка, детальніше про книжкові ярмарки у Німеччині? Що робить їх особливими та чому їх варто відвідати?

У Німеччині є два великі книжкові ярмарки, один в Лейпцігу, а інший у Франкфурті-на-Майні. Поки що я відвідував лише ярмарок у Лейпцігу, оскільки жив там. Особисто для мене книжкова ярмарка є особливою подією, оскільки вона супроводжується великою кількістю подій - читаннями, книжковими презентаціями, публічними дискусіями з письменниками. На ярмарку багато видавців презентують книжки, і це чудова нагода знайти книжкові новинки або відкрити для себе нових авторів. Також під час ярмарку присуджуються різні нагороди - за найкращий роман, за найкращу ілюстрацію до книги, чи найкращу нон-фікшн книгу.

Кого б ти назвав найвизначнішим автором в німецькій літературі? Хто, на твою думку, є літературним амбасадором Німеччини сьогодні?

Мабуть, найвизначнішим письменником Німеччини є Йоганн Вольфганг Гете. Особисто для мене досить важливим автором є Генріх Гейне. Герман Гессе також один з моїх улюблених авторів. Я не достатньо добре знайомий із сучасною німецькою літературою. Можу виділити Ґюнтера Ґраса як письменника і публічну особу, яка була відома кожному. Він помер нещодавно… . Однією з найвідоміших сучасних німецьких письменниць є Юлі Зег (Juli Zeh).

Назви свою улюблену екранізацію книги.

Мабуть, однією з моїх найулюбленіших екранізацій є  “Володар перснів”. Якщо обрати екранізацію німецької книги, то мені дуже сподобалося, як зняли фільм за “Бляшаним барабаном” (‚Die Blechtrommel‘) Ґюнтера Ґраса.