Пітер Померанцев «Це не пропаганда. Подорож на війну проти реальності»

18.10.2020

Переглядів: 220

http://chytay-ua.com/

«Коли перед ними поставали вкрай суперечливі версії реальності, люди обирали ту, яка їм підходила.»

П.Померанцев

«Це не люлька» – каліграфічно вивів сюрреаліст Рене Магрітт на картині «Віроломство образів», де зображено курильну люльку. Перед нами лише образ реальної люльки, а не сама люлька.

«Це не пропаганда» – майже століття потому промовляє до нас Пітер Померанцев у книзі про методи впливу на суспільну думку. Який образ реальності творять сучасні медіа, якщо факти підважено, а про цінності демократії забуто?

Померанцев зізнається, що намагається не вживати слово «пропаганда», адже його зміст давно спотворено. Журналіст, письменник, фахівець у сфері протидії маніпуляціям, він багато подорожує та спілкується з різними людьми. Він чує цю думку у всіх куточках світу, де буває: людей лякає надмір інформації та дезінформації. Померанцева не полишає відчуття дежавю – подібне він вже бачив у Росії, коли працював там у 2000-х, а сьогодні та непевність поширюється на всі континенти. Він пояснює, що відбувається із сучасним світом, міксуючи проникливий репортаж, глибоку аналітику та історію власної родини радянських дисидентів.

Широка географія книги вкотре підкреслює: інформаційна війна – феномен глобальний. Серед героїв, з якими спілкується Померанцев, і філіппінська журналістка Марія Росса, і сербський активіст Срджа Попович, що консультує протестувальників по всьому світу, мексиканський «вічний революціонер» Альберто Ескорсія, Бабар Алієв із Сєверодонецька, котрий намагався боротися із російською дезінформацією у рідному місті, викривачка кремлівської ботоферми Людмила Савчук, британець і мусульманин Рашад Алі, що витягає співвітчизників із сумнівних рухів. Вони опинилися на полі бою у війні нової епохи.

Комунікаційна революція, що настала з поширенням інтернету, мусила зробити інформацію більш доступною. Натомість інформації стало так багато, що пересічний громадянин не здатен у ній зорієнтуватись. На зміну цензурі прийшов інформаційний шум, в якому безслідно зникає щось дійсно суттєве. Плюралізм думок під резонансною новиною є не проявом свободи слова, а спланованою атакою ботів. Наші лайки та пошукові запити потрапляють у базу даних, де їх аналізують таргетологи, щоби потім точково нанести удар по дражливій темі і змінити нашу виборчу поведінку. Та чи не власними руками ми формуємо інформаційну бульбашку навколо себе, яку потім люб’язно підтримують всюдисущі алгоритми?

Росія знаходиться в авангарді інформаційної війни по всьому світу, говорить Померанцев. Логіка Кремля – втрутитись у кожен протест за допомогою соцмереж і дискредитувати його, мовляв, це чергова спецоперація зовні. Недарма російські хакери залишають жирні відбитки пальців на усьому, чого торкаються. Розділяй і владарюй, поляризуй і зіштовхуй, провокуй і підживлюй!

В процесі читання книги переживаєш калейдоскоп негативних емоцій – страх, сум’яття, беззахисність, бо здається, що у цій війні під прицілом кожен, і це отруює неабияк отруює життя. Але автор підготував для читача антидот. По-перше, не дозволяти емоціям підважувати факти. По-друге, не забувати про власну ідентичність, бо саме вона дозволяє протистояти нав’язуванню моделей поведінки. По-третє, не говорити про інформацію у воєнному контексті, адже це змушує думати про неї як про щось небезпечне. Цей острах – на руку Кремлю. «Слова як кулі – це погана метафора», - сказав Померанцев в одному інтерв’ю. Поки не напрацьовано чітких юридичних механізмів протидії кампаніям впливу, все залежить лише від нас.

Ну і нарешті, не забувати, що немає нічого нового під сонцем. Кожна частина книги завершується спогадами Пітера про роботу батька – відомого радянського дисидента Ігоря Померанцева. Під тиском КДБ Ігор з родиною був змушений полишити Київ. Разом із дружиною та десятимісячним Пітером він перебрався до Великої Британії. Там Ігор влаштувався на радіо BBC. Мовити на Радянський Союз було частиною його боротьби з тоталітарною машиною. Його покоління проломило «залізну завісу». Не дозволити популістам та маніпуляторам забрати в нас майбутнє – це виклик, що стоїть перед нашим.

 

Підтримати нас можна тут - Підтримати проект

Саша Доморосла

Історик, бібліотекар, підпільний критик

author photo