5 ознак того, що ви читаєте погану книгу

19.01.2021

Переглядів: 719

http://chytay-ua.com/

Чи є щось гірше для книголюба, ніж погана книга? Є, звісно! Але давайте уявимо книголюба в ідеальному для нього світі, де немає ні рахунків за тепло, ні дедлайнів, ні обмеженого місця на полицях, ні ще тисячі речей, які не дають на повну розгулятися більшості книголюбських душ. Тоді погана книга – то справді штука неприємна і навіть гнітюча. 

Книга – це щоразу новий світ, в який ми пірнаємо з відкритою душею і щирим серцем, за замовчуванням вважаючи його хорошим і вартим наших зусиль, часу і – ніде правди діти – потрачених грошей. І по-справжньому прикро, коли наші надії та сподівання не виправдовуються, а книга перетворюється на відверте розчарування. 

Дехто в цьому випадку прости кидає це читання і береться за нове, а дехто вперто домучує почату книгу, вважаючи, то річ не в ній, а в ньому, в читачеві. Мовляв, чогось не зрозумів чи ще не доріс до цього тексту. А проте, тут спершу варто задуматися, чи справа саме у вас? Можливо, ви просто читаєте погану книгу? 

Ось 5 ознак того, що так воно, найімовірніше, і є.

Дочитали до 100 сторінки, а воно щось не чіпляє… 

Сота сторінка – це не те, щоб обов’язково і виключно сторінка №100, просто це певна психологічна відмітка, а часто і близько третини книги (виходячи з даних про середній обсяг художніх книг 300-350 сторінок). 

Якщо після цієї позначки ви все ще відчуваєте, що буквально змушуєте себе пробиратися далі крізь текст, і це не приносить вам жодного задоволення від читання, то настав час задуматися, чи варто продовжувати так себе мучити.  

Ви не відчуваєте жодних зв’язків чи прив’язок до персонажів 

Книги стають знаковими, пам’ятними і по-справжньому хорошими завдяки персонажам. Не важливо, протагоніст це чи антагоніст, персонаж хорошої книги має зачіпати: викликати бажання бути схожим, викликати захоплення, симпатію, ненависть, повагу, дратувати, вибішувати – словом, що завгодно, але не залишати байдужим. 

Якщо вас не сильно хвилює, як складеться доля персонажів, ви не вірите ні їм, ні їхнім вчинкам і вам відверто байдуже, що трапиться з головним героєм в наступному розділі, то, очевидно, з цією книгою щось пішло не так…

5 ознак того, що ви читаєте погану книгу

Вас не затягує сюжет

Якщо просто і коротко, то сюжет – це те, як і чому персонажі взаємодіють між собою та зі світом, в який автор їх помістив. Дуже важливо, щоб поведінка, мотиви і дії героїв були правдоподібними і логічними. Дія А повинна привести до закономірного наслідку Б. Сукупність дій А, Б, В і Г вчиняються для того, щоб досягти мети Ґ. 

Якщо ви ловите себе на думці, що описане в книзі нелогічне, неправильне, занадто неправдоподібне і відверто притягнене за вуха (тут йдеться не про фантастичність чи фентезійність сюжету), якщо втомилися від роялів в кущах завбільшки з чималий оргАн, то, схоже, автор все ж не дуже старався написати хорошу книгу. 

Вам не подобається авторська мова

Цей пункт, можливо, дещо суб’єктивний, та все ж варто звернути на нього увагу.   

За кожною книгою стоїть особа автора і звучить його голос. Іноді він звучить у доволі специфічній манері, яка справді може сподобатися не кожному. Авторський стиль Сарамаґо, наприклад, не у всіх  викликає захоплення. Однак, сам по собі лише один цей пункт не є однозначною ознакою того, що книга погана.

А проте, якщо авторська мова вам відверто не подобається, якщо слова видаються «поламаними» і недоречними, а використані порівняння і метафори викликають щонайменше здивування і збентеження, то задумайтеся, чи хочеться вам пробиратися крізь такий авторський стиль і прийоми. Можливо, варто присвятити час книзі, якою ви будете по-справжньому зачитуватися.   

Вам не терпиться дочитати книгу до кінця

Справді хороший читацький досвід полягає в тому, аби повністю розчинитися в історії, поринути в неї з головою і з жахом дивитися, як зменшується кількість непрочитаних сторінок. Хочеться якнайдовше побути з улюбленими персонажами, супроводжувати їх у всіх сюжетних перипетіях, разом розгадувати таємниці, досягати мети і долати труднощі. Вас не дратують стилістичні авторські прийоми, нелогічні вчинки героїв чи безглузді сюжетні повороти. Ви ж наче щойно почали читати, а тут вже третя ночі, холодний чай і щасливий кіт, який встиг і на шторах погойдатися, і на вашому одязі виспатися.

Але якщо і після сотні прочитаних сторінок ви знуджено рахуєте, скільки ще їх доведеться подолати, аби таки дочитати книгу, то… 

Вам здається, що ви написали б краще

Ще один суб’єктивний пункт, бо не дізнаєшся, поки не спробуєш, та все ж, навряд чи в когось виникає схожа думка після прочитання «Володаря перстнів» чи «Макбета».

А загалом просто пам’ятайте, що найкраща книга – та, яка вас наповнює, надихає і робить кращим. Не важливо, що говорять про неї інші, важливо, як вона лягає на ваше читацьке серденько. І не забувайте, що в світі занадто багато хороших книг, аби тратити час на ті, які вам не дуже і подобаються)  

Оксана Пелюшенко

Редактор рубрики «Книги», відповідальна за PR, Твіттер, смаколики і вазони в офісі.

Сторінка автора в Facebook

author photo