Андерс Ріделл «Книжкові злодії»

31.01.2021

Переглядів: 1121

http://chytay-ua.com/

В експозиції ізраїльського меморіалу жертвам Голокосту Яд Вашем є інсталяція – недбало скидані до купи книжки. Це зразки книг із нацистського «чорного списку», які було спалено у центрі Берліна на Опернплац у травні 1933-го.

На сучасній мапі міста назви Опернплац вже немає, після війни площу перейменували на честь політика Августа Бебеля, який жив задовго до вищезгаданої події. На місці, де палало книжкове вогнище, вмуровано металеву табличку з пророчою цитатою Генріха Гейне: «Там, де спалюють книжки, зрештою починають спалювати людей». Звідси шведський журналіст Андерс Ріделл розпочинає свою мандрівку. Але його цікавить дещо інше – книжковий цвинтар, прихований за дверима міської бібліотеки.

«Книжкові злодії» - це неочікуване поєднання репортажної розвідки та історичного екскурсу. У фокусі Ріделла злочини, що залишилися непомітними і досі чекають на розкриття. Тоді, у травні 1933-го, нацисти показово кинули у вогонь кілька тисяч книжок, а конфіскували десятки, сотні тисяч. Коли ж по всій Європі запалало вогнище війни, кількість викрадених томів вже сягала мільйонів. Ріделлу недостатньо просто розповісти, що, як і де було поцуплено. Він вирушає у подорож постраждалими книгозбірнями, аби на власні очі побачити, які наслідки для них мала найжахливіша в історії книжкова крадіжка.  

Журналіст зацікавився темою книжкового мародерства, коли писав про розкрадання нацистами витворів мистецтва. Ріделл помітив, як порівняно мало відомо про пограбування бібліотек та приватних колекцій, коли навіть найменша згадка у медіа про картину з нацистським шлейфом збурює хвилю уваги.

Звісно, витвори мистецтва унікальні, та й осідали вони у найвищого керівництва НСДАП. Судова тяганина за реституцію (повернення законним власникам) окремих предметів велася десятиліттями, ціна лише за одну картину на аукціоні могла сягати сотень тисяч доларів. Водночас поштові витрати на повернення книги, якщо таки вдається знайти когось із родичів власника, зазвичай перевищують її вартість у букіністичній крамниці. Одну таку книгу Андерс Ріделл зголошується повернути особисто, щоб підтвердити своє відчуття: ця книга, чи як він сам зворушливо пише про неї «книжечка», – безцінна.

Її знайшли у фонді Центральної бібліотеки Берліна й ідентифікували іменним написом на титульній сторінці. Тут, у книгосховищі, безкінечно довгими рядами, ніби на цвинтарі, лежать книги із характерною позначкою на форзаці. «J» - Judenbuche, - книжка, що належить єврею. Якщо на книзі є екслібрис, підпис чи присвята, її вносять у спеціальну базу. Більшість колишніх власників закінчили свої життя у нацистських концтаборах, і ці непримітні томики – єдине, що залишилося в пам’ять про них.

Як з’ясував Ріделл, активну ідентифікацію викрадених книг у фондах німецьких бібліотек розпочали лише у 2000-х. Це кропітка праця, що потребує ручного огляду кожного тому в пошуках поміток, екслібрисів чи присвят. Скільки таких книг зараз знаходяться на бібліотечних полицях Німеччини, а ще Росії, Польщі, Чехії, Білорусі та навіть України, не знає ніхто.

Ріделл описує історію становлення та падіння Третього Рейху через конфіскації, фрагментацію, розпорошення бібліотечних колекцій. Він розповідає про боротьбу за здобич між найвпливовішими відомствами на чолі з очільником СС Генріхом Гіммлером, котрий полював на окультні книги, та головним ідеологом Альфредом Розенбергом, одержимим «остаточним вирішенням єврейського питання».

Навіщо нацисти грабували бібліотеки? Вони готувались переписувати історію. Війна тлумачилася не лише як військове протистояння та фізичне знищення, але і як боротьба двох ворожих культур – єврейської та німецької, і остання мала отримати вирішальну перемогу. Книги у цій війні – носії знань та історії. Вони мали бути або використаними на користь нацистів, або знищеними. Найжорстокіше нацисти повелися у Східній Європі. Книги спалювати та утилізували на паперових комбінатах, адже, раби-слов’яни не мали права на власну культуру. Тільки в Україні нацисти знищили понад 50 мільйонів томів – чи не найбільше в Європі! 

Від історій, що вдалось розшукати журналісту – про паперові бригади та підрозділ «Талмуд», про знищену єврейську громаду у Салоніках, – стає щемко та прикро. Книжкова крадіжка нацистів – це неоприявлена катастрофа, крадіжка права на пам’ять та історію, що назавжди перекроїла культурну мапу Європи. Більшість бібліотек так і не вдалося зібрати назад. Книги, що не були ідентифіковані, передали єврейським громадам по всьому світу. Вони маркувалися особливими екслібрисами чи написами на зразок: «Ця книга колись належала євреєві, який став жертвою великої різанини, що відбулась у Європі».    

«Книжкові злодії» - глибоке дослідження про крадіжку та знищення літературної спадщини, а також про безнадійно втрачений читацький світ, якому неможливо постати з руїн, як неможливо повернути до життя усіх тих, чиє право на існування заперечувалось кровожерливою ідеологією.   

Саша Доморосла

Історик, бібліотекар, підпільний критик

author photo
poster