Британські видавці: які вони і чи дотримуються європейських принципів рівності у своїх компаніях?

28.02.2021

Переглядів: 665

http://chytay-ua.com/

Теми інклюзії та рівності стають все більш медійними та актуальними, особливо у літературній сфері. Засновують конкурси інклюзивних творів, активно забезпечують дітей з особливими потребами та їхніх вчителів необхідними навчальними матеріалами, а питання рівності піднімаються як у дитячих, так і у дорослих художніх книгах. Але чи дотримуються принципів рівності у самих видавництвах? Скільки у їхніх колективах жінок та чоловіків? А представників ЛГБТ-спільноти? Чи людей з інвалідністю? І наскільки комфортно вони себе почувають?

Поки в Україні це питання не стоїть так гостро, закордоном вже активно займаються його дослідженням. Асоціація видавців Великобританії ще у 2017 році оприлюднила амбіційний Inclusivity Action Plan, метою якого стало досягнення більших показників рівності всередині видавничої справи. Однією з частин цього плану було щорічне дослідження теми інклюзії – і ось перед вами свіженькі результати 2020-го року. Може й українській індустрії буде що з них почерпнути?

У опитуванні взяло участь більше ніж 14 тисяч працівників британської видавничої сфери. Основні тези минулорічних результатів такі:

-  Серед видавців працює більше жінок, ніж чоловіків, а от розподіл керівних посад йде майже порівну (52% займають жінки). Різниться гендерний відсоток у окремих сферах видавничої діяльності – жінок більше серед працівників у сфері маркетингу, комунікацій, піару чи відділу роботи з правами, найменше – у сфері ІТ.

-  Все більше представників ЛГБТ-спільноти працює у видавництвах – 11%, (для порівняння у 2017 році їх було 5%). Але відкрито про це вони заявляти не поспішають і здебільшого приховують від своїх колег.

-  Зростає рівень працівників, що мають чи мали проблеми з ментальним здоров’ям, таких цього року 46% серед опитаних (минулого року їх було 40%).

-  У чотири рази зросла кількість працівників з інвалідністю – їх у 2020 році стало 8%. Та слід зазначити, що британці набагато ширше розуміють поняття «люди з інвалідністю», ніж українці. Найбільш поширені проблеми зі здоров’ям серед працівників видавничої сфери – ментальні розлади. Наприклад, 39% опитаних живуть з депресією чи тривожністю, а ще 19% мають фобії або ж панічні атаки. 

-  А от частка людей іншої етнічної приналежності в колективі не змінилась з 2017 року і залишилась на рівні 13%. 

Ключові тези – це, звісно, цікаво, але що якщо читати далі першої сторінки дослідження?

У Англії, виявляється, теж є тенденція переїжджати до столиці у пошуках роботи, та і взагалі вони часто змінюють місце проживання – доволі малий відсоток людей працює у тому ж місті, де і виросли. 

Також у них доволі молода видавнича індустрія – майже 60% працівників віком від 25 до 49 років. Щоправда, зовсім молодь брати на роботу ніхто не поспішає – лише 5% робітників віком від 18 до 24. Не тільки в Україні студенту-видавцю складно знайти першу роботу…

А ще британські видавці і до локдауну мали можливість працювати з дому. І кількість працівників з можливістю не їздити в офіс у цій сфері була вдвічі більша, ніж в середньому по країні! Звісно, під час пандемії навесні ця цифра зросла. Також підвищилась можливість роботи з гнучким графіком – і тепер майже кожен другий працівник самостійно розпоряджається робочим часом.

Цікавий ще момент соціального поділу, адже в Британії набагато сильніше зберігся поділ на «класи», ніж в Україні. Більшість працівників походять з так званого «середнього класу», в той час як лише чверть – з «робочого». Ця нерівність походження зберігається в усіх сферах – як  серед головних директорів чи керівних менеджерів, так і поміж звичайних робітників. 

Робота над досягненням більшої рівності в суспільстві – одне з ключових завдань як Міжнародної асоціації видавців, так і Асоціації Великобританії. Як видно з опитування, що є наочним зображенням результатів їхньої роботи, – зміни на краще йдуть повільно, але з роками лише набирають обертів. Це змушує задуматись – коли і в українському сегменті видавців розпочнуть схожу програму? Або хоча б почнуть з опитування…

Ознайомитися з дослідженням Асоціації видавців Великобританії можна тут.

poster